«Пояснити, провести, підтримати»: як працює фахівчиня із супроводу ветеранів та ветеранок Наталя Олійник на Херсонщині

Повернення після служби рідко буває простим. За кожним демобілізованим військовим стоїть не лише його власна історія, а й досвід родини — тих, хто чекав, підтримував, шукав і часто проживає складний період разом із ним.

Саме на цьому перетині — між державними сервісами, медичною системою та людськими історіями — працюють фахівці із супроводу ветеранів та ветеранок та демобілізованих осіб. Сьогодні в Україні таких спеціалістів уже понад 2400, і їхня мережа продовжує зростати.

У Херсонській області такою фахівчинею є Наталія Олійник. Вона працює у Нововоронцовській громаді на базі медичного закладу і щодня допомагає людям вирішувати питання, які на перший погляд здаються простими, але на практиці вимагають часу, знань і підтримки.

Наталія працює у центрі первинної медико-санітарної допомоги, саме це визначає, як виглядає її щоденна робота. «Я працюю в лікарні — і саме тут ми вперше зустрічаємо військових після поранення або демобілізації», — розповідає вона. Люди приходять до сімейного лікаря і тут дізнаються, що поруч є фахівець із супроводу, який може допомогти розібратися з подальшими кроками.

На початку роботи Наталії потрібно було зробити головне — розповісти людям, що така допомога існує. «Це був пілотний проєкт, і про мене просто не знали. Треба було заявити, що я є і що до мене можна звернутися». Вона почала з простого: створила сторінку у Facebook, дала оголошення в місцеву газету, передала інформацію через знайомих. «Мої візитівки за місяць розлетілися по всій громаді, зокрема через старостати, школи, магазини», — каже вона. 

Першими звернулися ті, кого вона знала особисто — військові, ветерани, члени їхніх родин. Далі спрацював інший механізм. Далі спрацювали рекомендації: «Згодом почали звертатися вже побратими, знайомі з інших регіонів», — додає Наталія.

Як починається супровід

До фахівчині звертаються військовослужбовці, що проходять лікування, ветерани, члени їхніх родин. У щоденній роботі це виглядає як постійна навігація: пояснити порядок дій після служби, допомогти з документами, зорієнтувати у виплатах, підказати, куди звернутися далі. Супровід рідко обмежується однією зустріччю. Часто це тривалий процес: потрібно розібратися в законодавстві, зібрати документи, пройти кілька інстанцій і дочекатися рішень.

Робота в лікарні означає, що більшість звернень пов’язані з відновленням здоров’я. Це оформлення виплат після поранення, пошук реабілітації, консультації щодо державних і місцевих програм, допомога з направленнями. Доволі часто це практична допомога з перших хвилин розмови. «Іноді я в прямому сенсі беру людину за руку і веду по кабінетах», — говорить Наталія.  

Людина може не знати, де знайти лікаря, як отримати направлення чи скористатися програмою безкоштовних ліків. У таких ситуаціях важливо не лише пояснити, а й пройти цей шлях разом. Наталія допомагає знаходити реабілітаційні центри, домовляється з медичними закладами, координує процес лікування. «Одного разу ми навіть кілька днів шукали місце для ветерана на реабілітацію після інсульту, в результаті його вдалося влаштувати», — розповідає вона. Також звертаються щодо навчання, працевлаштування та житлових питань.

Окрема частина роботи — психологічна підтримка. Після поранення або повернення зі служби люди часто перебувають у стані стресу або виснаження, тоді навіть звичайні дії здаються складними. «Людина може казати: нічого не вийде, я нічого не буду оформлювати. Коли говориш спокійно і підтримуюче, людина заспокоюється. І тоді вже можна рухатися далі», — пояснює Наталя.

Робота, яка тримається на взаємодії

Для вирішення цих питань Наталія постійно взаємодіє з соціальними службами, Пенсійним фондом, юристами, військовою адміністрацією, медичними закладами. «Я не можу знати всі тонкощі кожної сфери. Це завжди командна робота», — каже вона.

Крім того, фахівці по всій Україні підтримують постійний зв’язок між собою. «Це ніби павутинка: ми можемо поділитися досвідом, перенаправити людину, знайти потрібного спеціаліста в іншому місті», — пояснює Наталія. Якщо звертається людина з іншого регіону, вона допомагає знайти контакти ветеранських просторів, хабів і фахівців на місці.

Кейс: складний шлях до рішення

Один із випадків у роботі Наталії — допомога ветерану з переглядом групи інвалідності. У документах було багато неточностей і суперечностей, процес вимагав повторних комісій, звернень до військової частини, юридичних консультацій. «Ми залучали юристів, зверталися на гарячі лінії, працювали разом із колегою, який має бойовий досвід», — розповідає вона. У результаті вдалося змінити групу інвалідності і завершити процес демобілізації. «Без підтримки колег цей шлях був би значно довшим, однак завдяки спільним зусиллям результат вдалося отримати швидше», — додає Наталія.

Місія — бути поруч

В роботі з ветеранами, ветеранками та членами їхніх родин для Наталії ключове — індивідуальний підхід. «Навіть якщо запит однаковий — люди різні, до кожного треба знайти свій підхід», — пояснює вона. Хтось хоче говорити телефоном, хтось — отримувати повідомлення, а комусь потрібно кілька разів спокійно пояснити одне й те саме. «Моя задача — зробити цю взаємодію комфортною для людини».

Окремо для неї важливий і зворотний зв’язок. «Коли людина просто зупиняє на вулиці, тисне руку і дякує — це і є найбільший відгук».

Робота фахівця із супроводу ветеранів поступово стає важливою точкою опори між людиною та державними сервісами. Вона допомагає не лише вирішувати конкретні запити, а й зменшує відчуття розгубленості після повернення до цивільного життя. Іноді найважливіше — не просто дати відповідь, а вчасно допомогти обрати правильний шлях і пройти його разом до результату.

Як знайти свого фахівця із супроводу?

Знайти свого фахівця із супроводу ветеранів та ветеранок можна у Ветеран Pro, для цього:

• увійдіть у Дія > Сервіси > Ветеран Pro > Пошук фахівця
• введіть область, громаду для пошуку або прізвище та ім’я фахівця, якщо хочете обрати конкретного
• натисніть Застосувати