Міжнародні практики меморіалізації та вшанування: делегація Мінветеранів відвідала Німеччину та Францію
Делегація Міністерства у справах ветеранів України та ДУ “НВМК” на чолі з Першим заступником Міністра, ветераном Віктором Байдачним здійснила робочий візит до Німеччини та Франції. Делегація відвідала відомі військові меморіальні комплекси та провела низку зустрічей. Головна мета — вивчення міжнародного досвіду у сфері меморіалізації, вшанування пам’яті полеглих військових та впровадження ветеранської політики.
Німеччина
У Берліні делегація відвідала кладовище Штансдорф. Воно є одним із найбільших паркових кладовищ Німеччини площею близько 206 гектарів. У 1930-х роках кладовище набуло особливого значення: сюди переносили історично цінні поховання з ліквідованих міських цвинтарів у межах масштабної перебудови Берліна.
Нині на кладовищі поховано понад 120 тисяч осіб, серед яких цивільні мешканці, відомі діячі, військові та іноземці. Окремі ділянки належать військовим некрополям інших держав, зокрема Великої Британії та Італії. Догляд за кладовищем здійснюють церковні структури спільно з міжнародними організаціями, а сам простір виконує не лише меморіальну, а й освітню функцію, слугуючи місцем екскурсій і дослідження історії ХХ століття.
Британське військове кладовище (Berlin 1939–1945 War Cemetery). Є одним із ключових місць поховання військовослужбовців країн Співдружності (Канада, Австралія, Нова Зеландія та ін.) Тут поховано понад 3,5 тисячі осіб, більшість із яких — пілоти, які загинули під час повітряних операцій Другої світової війни. Кладовище утримується за єдиними стандартами, що підкреслюють рівність усіх загиблих, незалежно від звання чи походження.

Окрему увагу приділили системі управління такими об’єктами. Догляд здійснюється міжнародною організацією Commonwealth War Graves Commission, яка забезпечує не лише фізичне утримання поховань, а й доступ до інформації про загиблих, що є важливим елементом історичної пам’яті.
Кладовище Гальбе. Лісове кладовище Гальбе — місце поховання десятків тисяч жертв однієї з найжорстокіших битв кінця Другої світової війни. Тут поховано близько 24 тисяч осіб, серед яких військові та цивільні.
Важливо, що цей меморіал було перетворено на сучасний освітній простір із використанням аудіогідів та оновленої інфраструктури. Такий підхід дозволяє не лише зберігати пам’ять, а й пояснювати складні історичні події новим поколінням.

Також українська делегація провела зустріч із представниками Німецької народної спілки з догляду за військовими похованнями (Volksbund). Організація займається пошуком, ексгумацією та перепохованням загиблих, а також підтримкою їхніх родин. Сьогодні під її опікою перебуває понад 840 кладовищ у 45 країнах.
Особливу увагу приділяють освітнім програмам для молоді та міжнародній співпраці. Досвід Volksbund демонструє, як поєднання державної підтримки, волонтерства та громадської участі може формувати сталу культуру пам’яті.

Завітала делегація і до Бундесверу. Під час зустрічі з представниками установи обговорили німецьці підходи до формування ветеранської політики. У Німеччині вона базується на поєднанні соціального забезпечення, реабілітації та суспільного визнання ветеранів. Окрему роль відіграють ветеранські організації, які впливають на формування політики та допомагають державі ефективніше реагувати на потреби ветеранів. А запровадження Національного дня ветеранів (15 червня) і створення окремого відділу у справах ветеранів у 2024 році демонструють системний підхід до цієї сфери.
Франція
У Парижі делегація Мінветеранів відвідала Національне управління у справах ветеранів та жертв війни (ONACVG). Установа працює з 1916 року і охоплює широкий спектр бенефіціарів — від військових до жертв терористичних актів.
Під час зустрічі з керівництвом установи обговорили підходи до формування єдиної політики пам’яті та можливості адаптації французького досвіду в Україні.
Також представники Мінветеранів завітали до Institution nationale des Invalides (INI). Це державна установа під керівництвом Міністерства збройних сил Франції, яка займається медичною допомогою, реабілітацією та соціальною підтримкою поранених військових, ветеранів, людей з інвалідністю внаслідок бойових дій. Вона має кілька відділів: центр для постійного або тимчасового перебування, центр посттравматичної реабілітації (CRPT), а також центр досліджень та адаптації для людей з інвалідністю (CERAH). Там також проживають ветерани й ветеранки, які потребують постійного догляду.
Особливо важливим є підхід, орієнтований на людину: ветерани отримують не лише медичну допомогу, а й соціальну підтримку, що сприяє їхній інтеграції в суспільство після служби.

Меморіал Мон-Валер’єн. Є центральним місцем пам’яті про французький Рух Опору. Тут було страчено понад тисячу людей під час нацистської окупації, і сьогодні це місце має важливе символічне значення для країни.
Регулярні державні церемонії та участь керівництва держави підкреслюють, що пам’ять інтегрована в політичну культуру Франції та є частиною її національної ідентичності.

Меморіали сучасних і колоніальних війн. У Парижі делегація відвідала Меморіал війнам в Алжирі, Марокко та Тунісі, який відображає складну історію деколонізації. Використання інтерактивних панелей із іменами загиблих демонструє сучасні підходи до персоналізації пам’яті.
Також українські представники ознайомилися з Меморіалом загиблим у зовнішніх операціях (OPEX), присвяченим військовим, які загинули у міжнародних місіях після 1962 року. Це приклад того, як держава вшановує сучасних військових у контексті глобальної безпеки.
У місті Верден делегація відвідала Меморіал Вердена, Осуарій Дуомон і національний некрополь. Тут зберігається пам’ять про одну з найкривавіших битв Першої світової війни, де загинули сотні тисяч людей. Масштаб меморіального комплексу, поєднання архітектури, символізму та історії створюють потужний простір для осмислення трагедії війни.
Також у Парижі відбулася урочиста церемонія відновлення Вічного вогню біля Тріумфальної арки — одного з найвідоміших меморіальних символів Франції, що вшановує пам’ять полеглих воїнів. Церемонію очолив Перший заступник Міністра, ветеран Віктор Байдачний. Він взяв участь у традиційному ритуалі відновлення Вічного вогню як символу незгасної пам’яті про героїв, які віддали своє життя за мир і свободу.

Вивчення практик — від стандартів догляду за похованнями до інтеграції пам’яті в освіту та державну політику — допоможе Україні вибудувати власну модель, засновану на гідності, повазі та історичній правді. Це інвестиція не лише в пам’ять, а й у майбутнє українського суспільства.


