Помічник ветерана не буде кабінетною людиною, - Юлія Лапутіна


27 червня, у медіацентрі «Україна» інформагентства  «Укрінформ» відбувся організований «Українським ветеранським фондом» Міністерства у справах ветеранів України форум  «Повага. Досвід. Перспектива».

Як жити після повернення з війни? Що потребують ветерани? Як і де здобути освіту? Як повернутись до роботи й куди? Що може робити кожен з нас для Захисників та Захисниць? Чи є сенс започатковувати власну справу?  Ці питання та виклики перебували у фокусі уваги робочих панелей обговорень і дискусій учасників форуму. До діалогу долучилися представники Мінветеранів, роботодавці, волонтери, освітяни, ветерани і ветеранки.  Вони обговорили як діючі ініціативи, так і плани на найближче, зокрема поствоєнне, майбутнє.

Зокрема, міністр у справах ветеранів України Юлія Лапутіна розповіла про пріоритети профільної державної політики щодо Захисників та Захисниць, які повертаються з війни. Вона зазначила, що нині чи не на кожному урядовому засіданні ухвалюють рішення, спрямовані  на те, щоби ветеранська політика стала справді практичною і реальною частиною системи відновлення людського потенціалу країни по завершенню війни.

«Наше спільне завдання - зробити ветеранську політику видимою, результативною, орієнтованою саме на ветеранів. Відповідно до наших прогнозів, практично понад 10% населення України так чи інакше вже дотичні до війни, приблизно 4 мільйони співгромадян у майбутньому стануть суб’єктом ветеранських політик. У сучасному світі такого рівня немає в жодній країні. Хорватія, з якою ми активно співпрацюємо, 30 років тому пережила війну, і там досі не  подолані всі її наслідки, не завершені процеси інтеграції людей з бойовим досвідом у суспільство», - зауважила Юлія Лапутіна.

Україна майже 10 років перебуває у війні і її ресурсні спроможності доволі обмежені. Тому, як один з варіантів підтримки ветеранського середовища, стало створення Українського ветеранського фонду. Він став генератором спроможностей розвитку, зокрема завдяки започаткуванню грантових програм, проєктів з психологічної підтримки, посилення громадських організацій, підтримки родин захисників, які стали внутрішніми переселенцями тощо.

«Ми маємо зробити таким чином, щоби ветеран, куди б він не повернувся з фронту, отримав  достатній перелік інструментів для розвитку. Щоб він знав, куди йому звернутися, де його підтримають. Для цього розроблено декілька підходів. Зокрема, ми підписали меморандум з всеукраїнською асоціацією ЦНАПів, в офісах яких відкриваємо «ветеранські вікна». Приміром, у Кривому Розі таких уже відкрито 5 для обслуговування учасників бойових дій усіх категорій. Сподіваюся, незабаром такі «вікна» запрацюють в усіх ЦНАПах країни» - повідомила очільниця Мінветеранів.

Також Юлія Лапутіна розповіла про старт пілотного проєкту зі створення інституту помічника ветерана у чотирьох областях – спеціально підготовленого та з відповідними повноваженнями представника громади, який допомагатиме ветерану адаптуватися до цивільного життя, коли Захисник повернеться з фронту. Це щось подібне до системи професійних ветеранських радників у США.

«Це не буде кабінетна людина. Її повинні поважати в громаді, оскільки вона зможе зайти у представництво органів влади на місцевому рівні і швидко допоможе вирішити проблемне питання ветерана. Абсолютно справедливо, що людина, яка воювала і захищала країну, має вимагати від держави посиленої уваги та допомоги задля якісної інтеграції в суспільстві», - окреслила своє бачення керівник ветеранського відомства.

Важливо, як наголосила Юлія Лапутіна, що повернення ветеранів у мирне життя є питанням не тільки соціальним та економічним, а й безпековим, оскільки сотні тисяч людей з досвідом бойових дій приїдуть додому. І щоби зберегти у країні належну безпекову складову, потрібно модерувати  цей процес. Це розуміють і наші міжнародні партнери, яких ми долучаємо до пошуку ресурсів на реалізацію ветеранських політик.

«Ветерану треба перевинайти себе, знайти власне місце в суспільстві, осмислити свої сильні й слабкі сторони. Працюючи, роблячи власний бізнес, людина отримує не лише гроші, а й задоволення від дії, результатів, має горизонт зростання. Просити, вимагати, бігати по інстанціях не бажає ніхто, тим більше, цього не мають робити люди, яким ми буквально завдячуємо своїми життями», — зауважила тим часом Наталія Калмикова, виконавча директорка Українського ветеранського фонду Мінветеранів.