Олександр Терещенко: Концепція відзначення загальнонаціонального Дня вшанування пам’яті має бути наповнена змістом

Нагадування про ціну, яку Україна платить за свою незалежність, плекання поваги до загиблих Героїв, виховання в молоді та соціумі загалом національної свідомості та любові до Батькіщини – таким має бути наповнення загальнонаціонального Дня вшанування пам’яті полеглих захисників.

Такі думки були озвучені під час засідання круглого столу, яке відбулось в Міністерстві у справах ветеранів. Під час засідання обговорювали доцільність впровадження офіційного Дня вшанування пам’яті та його відзначення на загальнонаціональному рівні. Також внутрішній зміст та мету відзначення цього дня. Та, найгостріше питання, який день в календарі має бути обраний для цього.
«Розгляд цього питання був ініційований представниками громадської ради при Міністерстві, на їх запит ми і зібрали цей круглий стіл. Але я хочу додати, що особисто переконаний в тому, що День вшанування пам’яті повинен мати містке наповнення. Аби за цим Днем стояло патріотичне виховання молоді, нашого суспільства, самосвідомості українців», - наголосив заступник Міністра у справах ветеранів Олександр Терещенко. 

Всі учасники круглого столу одностайно погодились з Олександром Терещенко, доповнивши своїми пропозиціями.
«Пропоную визначити цю дату і призначити її на будній день, коли триває учбовий процес в школах, учбових закладах. Таким чином ми зможемо залучити максимальну кількість самі нашого молодого покоління, організувати їх спілкування з ветеранами», - зауважив керівник експертної групи з інклюзивної та позашкільної освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Демедюк. 

Модерував круглий стіл представник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд, який також наголосив на важливості залучення молоді у відзначення Дня пам’яті.
«Мають долучатись діти, різноманітні молодіжні організації на кшталт Пласту. Вони мають спілкуватися із ветеранами, спільно відвідувати меморіали та могили наших Героїв. Має бути запроваджено встановлення українських прапорів на місцях поховань, покладення квітів, вінків. В цей День ми маємо нагадувати про ціну нашої незалежності, плекати любов до Батьківщини в наших громадянах і першу чергу в молоді», - додав начальник відділ обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд.

Палка дискусія виникла щодо дати проведення Дня вшанування пам’яті полеглих захисників. Зрештою, шляхом голосування учасників, були визначені два варіанти: 7 жовтня, як переддень Дня захисника України та 29 серпня, як трагічна річниця Іловайських подій.
В засіданні взяв активну участь представник Генштабу ЗСУ Василь Павлов, запевнивши, що дійсні військові також мають бути залучені до вшанування пам’яті загиблих побратимів, а також представник місії «Евакуації 200», церкви та громадських організацій ветеранів й матерів загиблих воїнів.
«Такі дні – це теж зброя! Дні визнання мужності наших захисників, які віддали життя за Україну, дні шани та поваги до них та їх пам’яті – це зброя в інформаційній війні. І ми маємо її застосовувати на загальнодержавному рівні, впроваджуючи офіційно такі дні», - зауважив волонтер пошукової місії «Евакуація 200» Павло Нетьосов.