Були в окупації, але продовжували допомагати. Юлія Лапутіна відвідала Соціально-психологічний центр у Славутичі
Кімнати Соціально-психологічного центру Міністерства у справах ветеранів України у місті Славутич, що на Київщині, заповнені гуманітарною допомогою: одягом, продуктами харчування, дитячими товарами. Коридорами бігає малеча, займаються буденними справами працівники Центру та люди, для яких ця будівля на певний час стала прихистком.
Славутич, наймолодше місто України, яке розташоване недалеко від кордону з Білоруссю, перебувало у блокаді та під окупацією російських військ. Але навіть за таких складних умов фахівці Соціально-психологічного центру Мінветеранів продовжували надавати усю можливу допомогу місцевому населенню, переселенцям та бійцям Територіальної оборони.
Міністр у справах ветеранів України Юлія Лапутіна відвідала Центр, де поспілкувалася з працівниками, ветеранами та їхніми сім'ями, родинами загиблих Воїнів російсько-української війни.
Директор Центру Віктор Одиниця розповів, як працювала та жила установа від початку повномасштабного наступу рф на Україну.
«З 24 до 28 лютого, поки був зв'язок і змога переміщатися, ми возили медикаменти та продукти харчування до Чернігова, – розповів Віктор Одиниця. – Коли перервалося транспортне сполучення, ми почали працювати з переселенцями, які прибували до Славутича: збирали для них одяг, дитячі іграшки, які приносили славутчани, роздавали гуманітарну допомогу родинам ветеранів, а також полонених на Чорнобильській АЕС. А 26 березня російські окупанти зайшли у наше місто… На жаль, загинули четверо бійців тероборони, доля ще чотирьох невідома. В умовах, коли Славутич був повністю відрізаний, ми продовжували працювати та надавати допомогу».
Сьогодні Центр продовжує надавати допомогу. Тут працюють психологи, соцпрацівники, цілодобово приймає дзвінки «Телефон довіри».
Юлія Лапутіна зазначила, що саме психологічна допомога і реабілітація наразі є одним із основних напрямів роботи Мінветеранів, і залишиться ним після перемоги. Адже це – перші послуги, яких потребуватимуть як ветерани, так і цивільне населення. Наразі Уряд разом із фахівцями Міністерства працюють над змінами нормативно-правових актів та оновленням системи психологічної реабілітації, яка була розпочата ще до повномасштабної збройної агресії рф проти України.
«На жаль, за 30 років такої системи так і не було створено. Також у нас не було екстреної психологічної допомоги. Ми вже підготували проєкт постанови, яка передбачає, що надання психологічної допомоги буде окремим пакетом для медичних закладів, які мають договір з Національною службою здоров'я України. Щоб біля людини, яка потрапила у шпиталь із пораненням, одразу після повернення до тями після наркозу, вже стояв психолог. Ми це плануємо запровадити», – розповіла Юлія Лапутіна.
Фахівці Центру поділилися своїм баченням щодо подальшої психологічної роботи з Захисниками, їхніми родинами, сім’ями загиблих Воїнів, а також цивільним населенням. Психологи наголосили на важливості функціонування цілодобових «гарячих ліній» та «телефонів довіри».
Юлія Лапутіна відзначила, що після нашої перемоги кількість ветеранів в Україні значно збільшиться. Це потребує кардинальних змін у законодавстві відповідно до вимог сьогодення, і над цим Міністерство вже працює. Так, Міністерство веде активну роботу над осучасненням пільг та соціальних гарантій для Захисників та їхніх сімей. Йдеться про розробку та внесення пропозицій щодо осучаснення пільг та соціальних гарантій, які передбачені чинним Законом України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
«Наразі наші ветерани – люди від 18 до 65 років, однак переважна більшість з них – це саме молоді люди. Після перемоги вони повернуться з війни, і їм потрібні інші умови, зокрема, й стосовно праці. Це не лише пільги – держава має надати ветеранам інструмент, щоб після повернення до мирного життя вони розвивали економіку. Це другий фронт, на який ми всі підемо. І над цим ми зараз працюємо», – наголосила Юлія Лапутіна.
Вона додала, що наразі всі українці, які допомагають наближати перемогу, є Захисниками та Захисницями.
«Моя ідея полягає у тому, що всі українці, які допомагають наближати перемогу, мають бути Захисниками і Захисницями. Адже всі на своєму «фронті» працюють, воюють, займаються волонтерством, виховують дітей, піклуються про переселенців. Вони всі – Захисники та Захисниці», – сказала міністр у справах ветеранів України.
