Понад половина ветеранів й ветеранок стикаються з перешкодами при працевлаштуванні, — дослідження Українського ветеранського фонду
Більшість ветеранів й ветеранoк, звільнених зі служби, зіштовхуються з проблемами при пошуку роботи. За результатами дослідження, проведеного Українським ветеранським фондом Мінветеранів спільно з платформою robota.ua, понад 57 % респондентів відзначили наявність бар'єрів у цьому процесі. Дослідження мало на меті з’ясувати, з якими труднощами стикаються Захисники та Захисниці та яку підтримку вони вважають найнеобхіднішою.
“Ветеранів та ветеранок часто недооцінюють як кандидатів на цивільні посади. Але вони мають не лише потужні “м’які” навички — лідерство, стійкість, командну роботу, — а й “тверді”: вміння керувати ресурсами, людьми, логістикою, ухвалювати рішення у критичних умовах. До того ж, багато хто має цивільну освіту та досвід роботи ще до служби.
Саме тому стає очевидним: бар’єри виникають не через брак компетенцій, а через нерозуміння, як ці навички розпізнати й застосувати. Інтеграція ветеранів та ветеранок у ринок праці — це спільне завдання держави, бізнесу і суспільства. Держава має забезпечити підтримку й перекваліфікацію — і ми вже робимо для цього конкретні кроки. Бізнес — побачити можливості замість ризиків. А суспільство — визнати в кожному ветерані чи ветеранці не лише досвід війни, а потенціал для розвитку. Бо найкращі працівники — це ті, хто вже тримав удар і не зламався”, — наголосила Міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова.
Понад 57 % опитаних у межах дослідження ветеранів й ветеранoк зазначили, що зіткнулися із перешкодами при пошуку роботи після служби. Найбільш поширеними бар'єрами називали:
- невідповідність заробітної плати потребам (обрали 37,3 %);
- проблеми з фізичним здоровʼям (36,3 %);
- власний психоемоційний стан (25,5 %);
- дискримінацію (23,3 %).
Ці ж чинники найчастіше ставали причинами звільнення з першої цивільної роботи після повернення зі служби.
Найбільш поширеними навичками ветеранів і ветеранок, здобутими під час служби, є швидка адаптація (73 %), вміння надавати першу медичну допомогу (67,4 %), працювати в команді (66,5 %), управляти людьми (64,6 %). Загалом переважають “мʼякі” навички (soft skills), які цінують і роботодавці. Так, за даними опитування серед компаній, у топі найкорисніших для бізнесу: робота в команді (54,2%), адаптивність (49%), критичне мислення та комунікаційні навички. Тобто, ветерани мають те, що шукають компанії, і важливо це використовувати.
До заходів підтримки, яких найбільше потребують ветерани й ветеранки, згідно з даними дослідження, належать перекваліфікація (50%), квотування робочих місць (49,7%), визнання військового досвіду як трудового (47,2%), додаткова освіта, психологічна підтримка, супровід у працевлаштуванні (кожен близько 45%).
Зазначимо, що опитані роботодавці серед наявних у їхніх компаніях програм для підтримки ветеранів і ветеранок називали перекваліфікацію (32,9%), можливість вільного графіку роботи (22,6%), програми психологічної підтримки (21,9%). Однак непокоїть той факт, що 34,2 % роботодавців взагалі не мають таких програм або вважають їх неефективними.
Загалом роботодавці позитивно ставляться до ідеї наймати ветеранів: понад 40% надали б перевагу такому кандидату при рівних умовах. Але в разі нижчої кваліфікації ветерана вибір частіше схиляється до цивільного претендента.
Дослідження охопило понад 300 ветеранів й ветеранок, включало також опитування роботодавців та серію напівструктурованих інтерв’ю з тими захисниками й захисницями, які вже пройшли складний шлях адаптації. Збір даних тривав протягом березня — травня 2025 року.
Ознайомитися з дослідженням можна на сайті Українського ветеранського фонду Мінветеранів.
