Майя Москвич на URC: Бізнес ветерана має працювати, навіть коли вона чи він на фронті чи в реабілітації
Майя Москвич - ветеранка та одна з перших жінок у складі національної збірної «Ігор Нескорених», співзасновниця луцького клубу стрільби з лука «Луцькі соколи».
У межах Ukraine Recovery Conference 2025 Майя виступила на воркшопі Міністерства у справах ветеранів «Економічний потенціал ветеранів для відновлення України» - першому заході конференції, присвяченому темі ветеранського бізнесу та реінтеграції.
Майя - громадська активістка, яка добровільно пішла на фронт ще у 2014 році. У 2018-му здобула дві золоті медалі зі стрільби з лука на «Іграх Нескорених», а вже за рік заснувала стрілецький клуб «Луцькі соколи» - спочатку як бізнес, а згодом як платформу для реабілітації військових через спорт. Після її повернення на службу у 2022 році клуб продовжив роботу як соціальна ініціатива: команда організувала понад сотню змагань, відкрила спорт для понад тисячі військових, а серед учнів - вже є чемпіони України.
У своєму виступі Майя зробила акцент на потребі у розвитку саме пасивного ветеранського бізнесу - такого, що не зупиняється, коли ветеран на фронті, у реабілітації чи в стані відновлення.
«Мені довелося знову піти воювати - і мій бізнес залишився. Команда продовжила справу. Це важливо. Бо ветеранський бізнес не має триматись тільки на людині. Це має бути система, яка працює і підтримує тебе, коли ти не можеш бути в ній присутнім», - сказала Майя.
Вона підкреслила, що для багатьох ветеранів із сільських громад єдиною реальною моделлю старту бізнесу є саме пасивний дохід - наприклад, невеликі гранти на теплиці, садівництво або встановлення сонячних панелей. Це дозволяє не лише підтримувати себе фінансово, але й поступово відновлюватися, не обираючи між реабілітацією, материнством чи військовою службою.
«Ветеранський бізнес - це не завжди про масштаб. Один успішний підприємець - це історія. А десять ветеранів із власною теплицею - це зміни в десятках родин і громадах», - зазначила Майя.
Сьогодні вона вже не у війську, але планує нову справу. Її досвід доводить: найцінніше для ветерана - це можливість мати опору. Вона також звернулася до міжнародних партнерів із закликом підтримати розвиток простих, життєздатних моделей ветеранського підприємництва через гранти, навчання та співпрацю з місцевими ініціативами. Це, за словами Майї, дозволить зробити підтримку не лише масштабною, а й практичною.