«Ми зберегли усе, крім двох працівників і приміщення…», – говорить Людмила Бойко, директорка Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації населення (ЦСПР) Міністерства у справах ветеранів України, і починає плакати.
Селище міського типу Бородянка опинилося на шляху наступу російської армії на Київ. Протягом місяця російська армія здійснювала масовані обстріли цього містечка й знущалась над його населенням. На початку квітня українські військові звільнили Бородянку. Рятувальники досі розбирають завали зруйнованих будинків і відшукують тіла загиблих мирних жителів.
У вівторок, 12 квітня, міністр у справах ветеранів України Юлія Лапутіна відвідала звільнену від окупантів Бородянку та поспілкувалася з представниками Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації населення. На жаль, внаслідок прямого влучання снаряду російського танку будівля зруйнована вщент. За період окупації та звірств російської армії загинули два співробітники Центру.
До повномасштабного наступу рф на Україну в Бородянському центрі соціально-психологічної реабілітації населення працювали 30 людей. Від початку війни в Україні з 2014 року тут надавали психологічну та фізичну допомогу ветеранам АТО/ООС, членам їхніх родин, сім’ям полеглих воїнів, а також усім жителям громади. Фахівці Центру активно співпрацювали з громадськими організаціями, волонтерами та територіальними громадами інших областей, допомагали реалізовувати державну ветеранську політику, сприяли героїзації наших Захисників.
Зараз Центр переїхав до Бородянського академічного ліцею, де працює Центр гуманітарної допомоги. У маленькій кімнатці психологи надають допомогу постраждалим від російської агресії. Сьогодні це передусім діти.
«Місяць ми були під окупацією, тут літали снаряди, стояв страшний гуркіт військової техніки, – розповіла практичний психолог Центру Олена Юрченко. – Дорослі поки більш-менш тримаються, а от діти… Вони дуже багато пережили – перебували під постійними обстрілами, до них заходили солдати з автоматами, вони сиділи у холодних підвалах. Тому ми допомагаємо дітям, у яких страх та високий рівень тривожності».
Також фахівці Центру допомагають тим, хто втратив під час російської окупації своїх близьких. До роботи долучаються також волонтери. Щоб забезпечити роботу співробітників, з Києва до Бородянки доставили принтер, мобільні телефони, сім-карти та канцелярське приладдя.
«На жаль, під час російської окупації загинули два працівники Центру, – зазначила Юлія Лапутіна. – Трагічна історія й у директорки – вона втратила сестру і племінника, три дні сиділа на стільчику біля руїн, чекала, щоб дістали тіла її рідних… Те, що ми побачили у Бородянці, заслуговує на ретельне міжнародне розслідування як акту геноциду проти українського народу. Звичайні люди зазнали і стали свідками таких травм, яких жодна людина у світі не зазнавала у ХХІ столітті».
До залишків Центру Людмила Бойко приїхала вперше після зруйнування будівлі. Дивиться на обгорілі руїни, розповідає про те, де були кабінети, і починає плакати. Пригадує, як їм допомагали врятуватися з палаючої будівлі.
«Коли зайшли російські загарбники, ми не могли працювати. Намагалися вивезти максимальну кількість людей з Бородянки, – пригадує Людмила Бойко. – Зв’язку не було, води не було, пекли хліб, шукали медпрепарати, надавали першу медичну допомогу. Розносили ліки людям, які цього потребували. У перший день після звільнення у школі зробили гуманітарний штаб, ми увійшли до його складу і одразу почали надавати наші психологічні послуги. Це, напевно, й дає нам сил триматися».
Міністр у справах ветеранів України говорить, що Центр реабілітації в Бородянці обов’язково буде відновлено.
«На місці нашого зруйнованого Центру має бути зведена сучасна будівля. Я буду звертатися до наших міжнародних партнерів, просити про будівництво модульного центру, де персонал зможе і тимчасово проживати, і надавати послуги, і реалізовувати всю політику стосовно наших Захисників, родин загиблих наших героїв, – зазначила Юлія Лапутіна. – Також ми маємо зробити все, щоб такого жаху у світі більше не було. Росія – це суцільне зло, вона не несе нічого конструктивного – лише прагне усе зруйнувати. Але місія українців – вистояти».
Очільниця Мінветеранів висловила думку про те, що у Бородянці має бути створено потужний реабілітаційний центр та центр дослідження феномену геноциду українського народу.
«Після того, що відбулося у Бородянці, тут потрібно створити потужний світовий центр психічного здоров’я, де будуть зосереджені фахівці з усього світу. У нас героїчний народ, ми маємо стати світовими лідерами у наданні психологічної допомоги, – наголосила Юлія Лапутіна. – Також має бути створений Центр із вивчення всіх причин та основ цього феномену нелюдства. Росіяни – нація нелюдів, які не підпорядковується нормам міжнародного права. Росія у ХХІ столітті чинить геноцид – не маючи можливості перемогти військовим шляхом, вона тероризує, катує, чинить тортури, яких не знав світ, над мирним населенням».
Юлія Лапутіна розповіла, що наразі члени Уряду, серед яких і фахівці Мінветеранів, працюють над змінами нормативно-правових актів та оновленням системи психологічної реабілітації, яка була розпочата ще до повномасштабного наступу рф.
«Ми говоримо про те, що якщо людина потрапила у шпиталь з пораненням, одразу після того, як вона прийшла до тями після наркозу, біля неї має стояти психолог. Такого раніше не було і ми це запроваджуємо. На нашу думку, цю практику потрібно масштабувати й на цивільне населення, яке зазнало такої важкої травми», – наголосила міністр у справах ветеранів України.
