Реалізація права ветерана війни на позачергове та першочергове медичне обслуговування
Україна визнає особливий статус Захисників і Захисниць України та надає низку соціальних гарантій ветеранам війни, включаючи пільги у сфері медичного обслуговування. Реалізація права на першочергове та позачергове медичне обслуговування є важливою складовою цих гарантій, спрямованою на забезпечення своєчасного та спрощеного доступу до необхідної медичної допомоги.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює статус ветеранів війни та їх соціальний захист, є Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Саме цей Закон визначає категорії ветеранів війни та встановлює їхні пільги, зокрема у сфері медичного забезпечення.
Відповідно до статей 9 та 12 Закону, право на пріоритетне медичне обслуговування мають такі категорії ветеранів війни:
- особи з інвалідністю внаслідок війни:
мають право на позачергове безоплатне медичне обслуговування у державних та комунальних закладах охорони здоров’я. Позачерговість означає обслуговування у першу чергу серед усіх пацієнтів, незалежно від інших черг, що передбачає максимально швидкий доступ до лікаря, обстежень, процедур, а також позачергову госпіталізацію (планову чи ургентну за показаннями).
- учасники бойових дій:
мають право на першочергове безоплатне медичне обслуговування у державних та комунальних закладах охорони здоров’я, включаючи першочергову госпіталізацію. Першочерговість означає обслуговування у першу чергу після осіб, які мають право на позачергове обслуговування, та до початку прийому/обслуговування осіб із загальної черги.
- учасники війни:
мають право на першочергове безоплатне медичне обслуговування у державних та комунальних закладах охорони здоров’я, включаючи першочергову госпіталізацію, нарівні з учасниками бойових дій.
Сфера застосування права на пріоритетний доступ
Право на першочергове/позачергове медичне обслуговування поширюється на:
- амбулаторно-поліклінічну допомогу:
першочерговий/позачерговий прийом у сімейного лікаря та вузькопрофільних спеціалістів, проходження діагностичних обстежень (лабораторні аналізи, рентген, УЗД тощо), консультації.
- стаціонарну допомогу:
першочергова або позачергова (для осіб з інвалідністю внаслідок війни) планова госпіталізація до стаціонарних відділень закладів охорони здоров'я. Ургентна госпіталізація здійснюється за медичними показаннями для всіх громадян, але статус ветерана може впливати на швидкість оформлення та розміщення у відділенні.
- деякі види специфічної медичної допомоги:
законодавством передбачено пільги на позачергове зуболікування, забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації тощо.
Для реалізації права є пред’явлення відповідного посвідчення ветерана війни (учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни) при кожному зверненні до реєстратури закладу охорони здоров’я, до лікаря, приймального відділення стаціонару тощо.
Що робити у випадку відмови в реалізації права
Якщо ветерану війни відмовляють у першочерговому/позачерговому обслуговуванні у державному чи комунальному закладі охорони здоров’я, рекомендується:
нагадати медичному працівнику про статтю 12 Закону та пред’явити посвідчення;
звернутися до завідувача відділення або адміністрації закладу охорони здоров’я (головного лікаря, медичного директора) для вирішення ситуації;
у випадку безпідставної відмови – звернутися з письмовою скаргою до адміністрації закладу охорони здоров’я, до регіонального управління охорони здоров’я або до Мінветеранів або/та МОЗ;
звернутися на гарячу лінію НСЗУ 16-77 або залишити скаргу через офіційні канали НСЗУ, оскільки дотримання прав пацієнтів є однією з умов договору між закладом та НСЗУ.
