Зенітник: як технічні знання та висока точність стають кар’єрними перевагами на цивільному ринку праці
У війську на деяких посадах частину рішень доводиться ухвалювати за хвилини. А є такі спеціальності, де на це дається лише кілька секунд — і від них залежить безпека всього підрозділу.
Зенітник працює саме у такому режимі: він першим виявляє загрозу з повітря і першим реагує на неї. Цей досвід, набуті вміння та здібності стають важливими професійними характеристиками у цивільному житті.
Які навички напрацьовує зенітник під час служби?
Технічні навички (Hard skills)
Зенітник — це оператор складного озброєння та систем спостереження. Під час служби він набуває досвіду:
- роботи з ПЗРК («Ігла», «Стінгер», «Перун»), ідентифікація повітряної цілі, наведення, запуск ракети;
- обслуговування зенітних установок (ЗУ-23-2, ПЗРК), перевірка справності, заряджання, чистка, переміщення;
- виявлення і супровід повітряних цілей, спостереження за небом, орієнтація на звуки, сигнали радіозв’язку, тепловізори чи планшети;
- орієнтації в бойовій обстановці, прийняття рішення про пуск, вибір моменту стрільби з урахуванням безпеки інших;
- виконання інструкцій і координація з командиром/групою, дії в загальному тактичному плані ППО, узгодження з іншими підрозділами.
Поведінкові навички (Soft skills):
- уважність, здатність швидко помічати дрібні рухи, звуки або зміни у повітрі;
- стресостійкість, дія в режимі миттєвої реакції на загрозу з неба;
- дисциплінованість, дотримання правил застосування ППО, режиму техніки безпеки;
- командна взаємодія, синхронізація з іншими членами екіпажу, операторами радіозв’язку, навідниками;
- самоорганізація, підготовка обладнання, чергування, реагування без постійного контролю командира.
Потенційні цивільні професії
Зенітник може працювати оператором систем відеоспостереження, техніком-монтажником охоронних чи електронних систем, інспектором або аналітиком із безпілотних загроз, оператором чи техніком дронів, техніком-електриком або фахівцем сервісної служби.
Навички таких фахівців також високо цінуються на об’єктах критичної інфраструктури, де потрібні спеціалісти з безпеки та роботи з технічним обладнанням. Такий досвід особливо затребуваний у сферах безпеки, енергетики, логістики, технічного обслуговування, виробництва й у аналітичних центрах.
Як слід проводити співбесіду?
Не варто запитувати про уражені цілі, деталі зброї або бойові епізоди — це не дасть необхідної професійної характеристики.
Натомість варто запитати:
- Як ви приймали рішення в ситуаціях, коли часу було мало?
→ Показує рівень зібраності і швидкість мислення. - З яким обладнанням і технікою працювали? Як підтримували їхній технічний стан?
→ Важливо для оцінки технічної компетентності. - Як вибудовувалася взаємодія в команді або екіпажі?
→ Дає уявлення про командні навички. - Чи мали досвід автономної роботи?
→ Дозволяє оцінити самостійність.
Досвід зенітника — це поєднання уважності, швидкої реакції та технічної грамотності. У цивільному житті ці навички перетворюються на унікальні професійні переваги, якими мало хто володіє, та на які роботодавцям обов’язково потрібно звернути увагу.
Підготовлено за матеріалами з довідника Work.ua “Від служби до роботи. Переклад військового досвіду на мову ринку праці”, створеного у співпраці з Військовою школою «Боривітер», AZOV.Супровід, начальницею рекрутингової групи «Drone Force» Тетяною Муравйовою, експерткою Тетяною Кіпіані, ветераном, керівником ветеранського відділу фонду «Повернись живим» Тарасом Коваликом, рекрутеркамами Work.ua Анастасією Обдулею і Ніною Петрук та презентованого за сприяння Мінветеранів і платформи «Назустріч».
