«Я цим живу»: як ветеран Владислав Краєвський будує бізнес із утеплення та допомагає побратимам

Ніколи не пізно почати спочатку — навіть після років служби, важких боїв, поранення та непростої адаптації. Для ветерана Владислава Краєвського новою сторінкою життя став бізнес із теплоізоляції, про який раніше він майже нічого не знав.

Владислав родом із Вінниччини. Після школи вступив до медичного коледжу, де здобув спеціальність санітарного фельдшера, та працювати за фахом не довелося. Він обрав службу за контрактом, Служив на Сході України, брав участь в АТО.

Після завершення контракту Владислав вступив до аграрного університету в Умані. Проте реалізувати себе у цивільній професії не встиг — почалося повномасштабне вторгнення. 

24 лютого 2022 року добровольцем він долучився до підрозділу «Ягуар» Нацгвардії. Захищав Київщину, воював на Донеччині та Запорізькому напрямку. У 2023 році під час обстрілу отримав важке поранення після скиду на бліндаж. Майже пів року проходив лікування, та багато уламків й досі залишаються в його тілі.

Повернення до цивільного життя далося важко. Порятунок Владислав знайшов у роботі, влаштувавшись в абсолютно нову для себе сферу оператором напилення пінополіуретану. За два роки він досконало вивчив технологію та зрозумів: це його шанс створити власну справу й допомогти іншим адаптуватися після служби.

Повноцінний запуск потребував майже 2 млн грн на спецобладнання та транспорт. Владислав подав бізнес-план на конкурсу програму «Варто РОБИти СВОЄ 2.0» від Українського ветеранського фонду Мінветеранів та здобув перемогу. Грант дозволив придбати професійне обладнання для якісного утеплення приватних і комерційних об’єктів.

Для Владислава принципово працевлаштовувати ветеранів, які пройшли війну та поранення. Зараз у його компанії працюють ветерани з інвалідністю та дружина чинного військовослужбовця. «Ми намагаємося створювати команду людей, які розуміють одне одного», — з гордістю каже підприємець.

Вже восени Владислав планує придбати другу установку та розширити штат. Його історія доводить: навіть після війни можна знайти нову справу до душі, яка буде не лише приносити дохід, а й допомагатиме іншим ветеранам знову відчути себе потрібними.