Всі рішення на підтримку Захисників і Захисниць мають відповідати реальним потребам та умовам сьогодення, — Руслан Приходько
На цьому наголосив ветеран, заступник Міністра у справах ветеранів України, Руслан Приходько під час експертного обговорення “Захист прав військовослужбовців: наука і практика — синергія та міждисциплінарність”, яке відбулося в Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України.

Участь в обговоренні взяли провідні науковці, представники законодавчої, виконавчої, судової влади та громадянського суспільства.
“Наша спільна задача — побудувати систему, у якій буде синергія науки, практики й усіх гравців сучасного політикуму. Це потрібно для того, щоб рішення, які ми ухвалюємо сьогодні, були адекватними реальним умовам і відповідали потребам ветеранів й ветеранок, військовослужбовців та держави. Ми маємо приймати дієві рішення, навіть якщо вони не завжди популярні”, — наголосив Руслан Приходько.

Заступник Міністра також повідомив, що Мінветеранів завершує розробку проєкту Кодексу законів про Захисників і Захисниць, який має стати системним документом для впорядкування законодавства у сфері соціального захисту ветеранів, ветеранок, членів їхніх сімей, родин полеглих героїв, та створення нових механізмів підтримки.
“Ми врахуємо експертизу наукової спільноти та партнерів. Гідність, шана й повага — це не лише соціальні виплати. Держава має створити умови, щоб кожен Захисник і Захисниця могли відновитися та стати фінансово незалежними. Міністерство відкрите до співпраці з усіма, хто прагне зробити Україну сильнішою”, — підкреслив Руслан Приходько.

Під час обговорення експерти розглянули питання:
- соціальної, психологічної та освітньої підтримки військовослужбовців, ветеранів й ветеранок;
- ролі громадянського суспільства у захисті прав Захисників і Захисниць;
- забезпечення рівних прав жінок і чоловіків у Збройних Силах України;
- застосування міжнародних стандартів судового захисту;
- судові практики у справах, пов’язаних із війною;
- тощо.

В умовах війни та післявоєнного відновлення саме науково обґрунтовані рішення можуть забезпечити сталий розвиток системи соціального захисту, відновлення людського потенціалу та зміцнення обороноздатності країни.


