Стратегічне партнерство: підсумки зустрічі з представниками ЄБРР щодо реінтеграції ветеранів
Під час Конференції з реінтеграції ветеранів відбулась робоча зустріч, участь у якій взяли Міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова та її заступник Олег Шиманський, керуючий директор Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) із фінансових установ Френсіс Маліж, керуюча директорка ЄБРР з питань політики та стратегії Меліс Екмен Табоджер та керівниця операційного напряму програми URRA Наталія Наконечна.
Сторони відзначили поточну підтримку в рамках програми технічної допомоги URRA — Архітектури відновлення та реформ України, яку реалізує ЄБРР у партнерстві з ЄС. Програма передбачає розміщення команд підтримки реформ та відновлення у семи міністерствах та координаційного офісу в Офісі Прем'єр-міністра. Зокрема, для Міністерства у справах ветеранів будуть залучені експерти за напрямами реформування перехідного періоду, охорони здоров'я, економічної реінтеграції та надання послуг. 
Учасники також обговорили можливі фінансові програми ЄБРР для ветеранів: кредитну лінію EU4Business-ЄБРР, у межах якої діє спеціальне “Вікно реінтеграції ветеранів” — субпозики у поєднанні з інвестиційними грантами та технічною підтримкою для мікро-, малого та середнього бізнесу, а також Програму підтримки енергетичної безпеки (Energy Security Support Facility) для домогосподарств ветеранів. Обидві програми реалізуються через банки та інші фінансові установи-партнери.
У ході зустрічі було окреслено ключові запити та пропозиції щодо подальшої співпраці. Першим пріоритетом визначено підвищення обізнаності ветеранів про фінансові програми ЄБРР — зокрема через платформу Ветеран Pro та інші канали Міністерства, а також через навчальні та менторські програми для ветеранів-підприємців. Другим напрямом є співпраця на рівні державної політики задля покращення доступу до фінансових інструментів та усунення бар'єрів для підприємництва ветеранів, у тому числі через команди підтримки реформ та відновлення. Окремо порушено питання протезування: сторони наголосили на необхідності додаткової підтримки у розвитку вітчизняної інфраструктури з виробництва протезів, локалізації відповідних послуг та підготовці кваліфікованих протезистів.
Учасники підкреслили, що питання протезування залишається системним викликом через відсутність єдиного маршруту пацієнта, недостатній розвиток вітчизняної інфраструктури та дефіцит кваліфікованих фахівців. Водночас держава вже фінансує сучасні високофункціональні протези, зокрема вартістю понад 80 000 євро, та реалізує реабілітаційні програми.
