Незабаром оголосять відкритий архітектурний конкурс на кращу ідею меморіалу загиблим Захисникам та Захисницям на НВМК
Сьогодні у День Європи в Укрінформі обговорювали ідеї монументів та центрального меморіалу на Національному військовому меморіальному кладовищі.
Традиція військових поховань у Європі дуже розвинута: уніфіковані намогильні споруди, потужні меморіали та монументи, вічний вогонь тощо. Європейські військові кладовища давно стали не лише місцем памʼяті, а й однією з обовʼязкових точок відвідин для туристів.
Під час заходу представники Мінветеранів, державної установи “Національне військове меморіальне кладовище”, історики, військовослужбовці ЗСУ, ветерани, скульптори, дослідники мілітарної традиції, родини полеглих та громадськість обговорювали низку важливих питань, що стосуються Національного військового меморіального кладовища.
Заступник Міністра у справах ветеранів Фархад Фархадов відкрив захід та пояснив, що нам зараз важливо наповнити НВМК символами та сенсами, саме тому ми звертаємося до експертного середовища: “Кожна думка буде опрацьована, адже сьогодні ми зібралися із експертами у своїх сферах — від істориків до скульпторів — для того, щоб зібрати пропозиції, аби напрацювати технічні вимоги для оголошення відкритого архітектурного конкурсу на кращу ідею центрального монументу на НВМК”.
Заступник директора державної установи Ярослав Старущенко розповів про хід реалізації НВМК. Зараз тут тривають підготовчі, а проектна документація на будівництво — на фінальній стадії в державній експертизі. Продовжують прокладати проїзні шляхи та активно готуватися до будівельних робіт. Адже за всіма прогнозами вже в кінці серпня або на початку осені мають відбутися перші поховання героїв із почестями.
У свою чергу начальник відділу меморіальної роботи ДУ “НВМК” і модератор заходу Максим Зубов розповів про можливі стандарти для надмогильних споруд. Зокрема, пропонується наносити на них вичерпний перелік, а саме: державний герб, фотографію, інформацію про роки життя, релігійний символ та найвищу нагороду захисника або захисниці на момент поховання.
"Ми повинні враховувати той факт, що сама площа намогильної споруди, має певні обмеження, і всю інформацію, яку нам хочеться розмістити, ми не зможемо, бо маємо зберегти естетику", — прокоментував Максим Зубов.
Також учасники обмінялися думками щодо концепції центрального монумента на НВМК, який буде увічнювати всіх загиблих захисників та захисниць України. Зійшлися на думці, що варто передбачити можливість наявності Могили невідомого солдата, продумавши не лише ідею, а й назву. І також, можливо, доречно буде обʼєднати в один образ усіх захисників і захисниць, добровольців, невідомих солдатів.
Сучасна російсько-українська війна триває. Для України принципово дізнатися імʼя кожного полеглого, але на полі бою ситуації бувають різні. І є ті, кого можна буде опізнати лише з часом. Але всі військові, що загинули за Україну, мають бути поховані з почестями. Саме тому на НВМК буде сектор для полеглих невідомих воїнів. І, як зазначив, головний архітектор ескізного проєкту Сергій Дербін: “Було вирішено вшанувати невідомих солдатів окремим монументом”.
Традиція монумента Невідомим солдатам є світовою. Цю тезу висловили присутні на круглому столі, історик і військовослужбовець Вахтанг Кіпіані, військовослужбовець і дизайнер Тарас Іщик, координатор волонтерської групи “Нове Військо” Віталій Гайдукевич. Зокрема Тарас Іщик нагадав про відомий монумент у США.
Окрім того, учасники дискутували щодо образної системи, яку можна використати при створенні ідеї монумента: козаки, Українські січові стрільці, воїни УПА, Армії УНР, а також лицарі. Зокрема, Голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович зауважив: “Кількасотлітня традиція лицарства не існує в масовій свідомості, тому візуалізувати це — неймовірно складна задача”.
У свою чергу радник Міністра у справах ветеранів Василь Павлов вважає, що питання лицарства достатньо вивчене: “Я схиляюся до того, що ми маємо використовувати історичну традицію, але враховувати сучасні підходи”.
Насамкінець присутні розглянули питання наявності Вічного вогню та можливого місця його розташування на території Національного військового меморіального кладовища. Переважна більшість зійшлися на тому, що хоч Радянський Союз і “зіпсував” це символ і перша асоціація з ним веде саме до СРСР, проте, ця традиція є світовою та має ширший контекст і сенсове навантаження.
Головний підсумок: незабаром буде оголошено відкритий архітектурний конкурс на кращу ідею центрального меморіалу на НВМК.
На заході також були присутні мати загиблого військовослужбовця Владислава Литвиненка, засновниця ГО “Серце Назовні” Віра Литвиненко, радниця Прем'єр-міністра україни Валентина Москаленко, директор ДУ “НВМК” Ярослав Пронюткін, керівниця Патронатної служби Міністра у справах ветеранів України Світлана Строкач, директор Департаменту громадянської ідентичності Андрій Кісера, керівниця пресслужби Мінветеранів Аліна Карбан, директор Національного військово-історичного музею Ярослав Тинченко, дизайнерка, одна з авторів проєкту військового кладовища у Тернополі Дарка Веретюк, українська журналістка, телеведуча, авторка документальних фільмів та ютуб-каналу “Обличчя Незалежності” Дарія Гірна, скульптор Борис Крилов, Голова правління БФ «Героїка» Олег Слабоспицький, засновник ГО "Україна Інкогніта" Роман Маленков, кандидатка історичних наук, засновниця ГО "Експертний корпус" Тетяна Швидченко.
