Історія й культура без бар’єрів: формуємо нові стандарти доступності для ветеранів та ветеранок
Як зробити так, щоб музеї, історичні будівлі й культурні простори України були доступні для всіх, а особливо для ветеранів та ветеранок, які стояли на її захисті? Саме це питання стало ключовим під час круглого столу, присвяченого створенню Національного плану дій щодо забезпечення доступності пам’яток культурної спадщини.
До заходу долучилися заступник Міністра у справах ветеранів України Фархад Фархадова, фахівці Міністерства культури, Міністерства розвитку громад і територій, Представництва ЮНЕСКО, експерти з доступності та архітектори.
Учасники об’єднали свій досвід, знання й бачення, щоб уже зараз закласти стандарти відновлення України — сучасної, інклюзивної, де кожна людина почуватиме себе гідно й комфортно.
Міжнародний досвід як дорожня карта для України
Офіс підтримки відновлення при Міністерстві культури презентував дослідження про те, як безбар’єрні рішення впроваджують Німеччина, Італія, Канада, Польща та Іспанія. Йдеться не лише про пандуси чи підйомники: країни успішно комбінують сенсорні маршрути, цифрову доступність, адаптивні аудіогіди та комплексні архітектурні рішення.
Під час презентації закцентували й на тому, що потрібно не просто подивитися на приклади інших держав, а зрозуміти, як це застосувати в українських реаліях та закласти в Національний план дій.
Доступність — насамперед для тих, хто боронив країну
Заступник Міністра у справах ветеранів Фархад Фархадов підкреслив, що саме ветерани й ветеранки після поранень та з інвалідністю внаслідок війни часто зіштовхуються з фізичними перешкодами у доступі до будівель, які маєть статус об'єктів культурної спадщини.
“Урядом України вже прийняті зміни до законодавства, розроблені за ініціативи Мінветеранів спільно з Міністерством культури та Міністерством розвитку громад і територій, які спрощують встановлення засобів безбар’єрного доступу на об’єктах культурної спадщини. Але це тільки початок — ми плануємо активно вирішувати це питання, щоб ветерани та ветеранки могли вільно відвідувати культурні місця країни, яку боронили”, — зазначив Фархад Фархадов.
Своєю чергою керівниця Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі наголосила: доступність — це питання не тільки архітектури, а й гідності. Вона запевнила, що ЮНЕСКО підтримуватиме Україну не лише на концептуальному, а й на практичному етапі впровадження змін.
Цей захід став не просто дискусією, а ще одним кроком у реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року та проєкту Міністерства культури “Культура без бар’єрів”.
Учасники поділилися власним баченням подальшої роботи, обговорили пропозиції, а також визначили спільні зобов’язання стосовно втілення Національного плану дій щодо забезпечення доступності пам’яток культурної спадщини.
Це початок великих змін, які зроблять українську культурну спадщину по-справжньому відкритою і доступною для кожного та кожної.
