Пам'ять і вдячність співробітникам Мінветеранів, що віддали життя за свободу нашої держави

Ветерани, ті, хто без вагань стали на захист нашої країни. У різний час кожен із них працював у Міністерстві у справах ветеранів. З кожним із них ми мали честь працювати. І сьогодні згадуємо кожного. З болем і вдячністю. 

Денис “Шкіпер” Котенко — ветеран російсько-української війни, брав участь у боях на Донбасі, зокрема, в операції зі звільнення Широкиного. До Мінветеранів прийшов восени 2021 року.
Загинув 24 березня 2022 року у ході контрнаступу, визволяючи село Лук'янівка на Київщині. Денису було 25 років. 

Володимир “Херсон” Примаченко — був учасником Революції Гідності, а з початком російсько-української війни став на захист своєї країни. Брав участь в АТО у складі батальйону «Айдар». Коли Луганський аеропорт опинився в оточенні, “Херсон” евакуйовував побратимів.
В лютому 2022 року знову став до лав Сил оборони України. «Херсон» був командиром 7 роти 242 батальйону 241 бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Загинув 5 червня 2022 року Володимир разом із трьома побратимами з роти. Йому було 57 років. 

Олександр Берлявський — головний спеціаліст Відділу Мінветеранів у Вінницькій області. Закінчив Київський інститут військово-повітряних сил та Національну академію оборони України. Олександр був кадровим військовим, офіцером військового управління оперативно-тактичного рівня, учасником бойових дій, військове звання полковник. Взяв до рук зброю із першого дня повномасштабного наступу росії. Загинув у бою 7 серпня 2022 року. Йому назавжди буде 46 років. 

Володимир Левчук — свого часу обіймав посаду заступника міністра у справах ветеранів України та очолював напрям цифрового розвитку. З початком повномасштабного збройного наступу рф пан Володимир знову повернувся на передову, щоб боронити країну. Він казав: «Для мене пам’ятати – це не збиратись по пам’ятним датам, покладати квіти чи виголошувати промови. Це намагатися щодня робити щось таке, чого ніколи вже не зможуть зробити мої друзі, підлеглі, знайомі, які загинули. І в першу чергу це стосується їхніх сімей». Загинув 3 листопада 2022 року у 41 рік.  

Володимиру Примаченку посмертно присвоєне звання Герой України.

Сергій Кузнєв — брав участь у боях за Дебальцеве. Та з перших днів повномасштабної війни пішов захищати Україну від російських загарбників. Після повернення з АТО активно волонтерив, запустив проєкт із реінтеграції військових та їхніх родин, і ще один, в рамках якого “літав” дроном над Закарпаттям, а тоді ділився світлинами з висоти. 

Після демобілізації долучився до команди Міністерства у справах ветеранів України. Пріоритетним завданням для себе ставив надання допомоги побратимам та родинам загиблих Воїнів. 

Сергій Кузнєв загинув 3 листопада 2023 року на Запоріжжі. Назавжди 48 років. 

Вічна пам'ять і вдячність кожному. Їхня справа живе далі. 

Згадаймо сьогодні про кожного з них. 

Кажуть, перемогу здобуває лише той, хто пам’ятає. 

Шануймо полеглих. 
Дякуймо живим. 

Слава Україні!
Слава Героям України!