«Якщо я допомогла хоча б одній людині — день пройшов не дарма»: як фахівчиня із супроводу Тетяна Фісун допомагає військовим у Запоріжжі

Після повернення з фронту або під час лікування військові та члени їхніх родин часто опиняються у складній точці — між досвідом війни і необхідністю знову взаємодіяти з цивільним життям. У цей складний момент на допомогу приходять фахівці із супроводу ветеранів та ветеранок. Вони зустрічають Захисників і Захисниць у громаді або медичному закладі, допомагають зорієнтуватися у правах і можливостях: від отримання статусів і пільг  до реабілітації, працевлаштування чи відкриття власної справи. Сьогодні в громадах України працюють уже понад 2 400 таких фахівців, і ця мережа продовжує зростати. Одна з них — Тетяна Фісун, яка працює у Запоріжжі.

«Я знала це зсередини»

Раніше Тетяна працювала в приватному секторі: бухгалтером, менеджером, навіть частково помічником юриста. Згодом вона побачила оголошення про набір на посаду фахівця із супроводу й вирішила спробувати. Рішення було не лише професійним, а й особистим: колишній чоловік Тетяни — військовий, доброволець ще з 2014 року. Тож вона не з чуток знала, чим живуть ветерани та ветранки. З вересня 2025 року Тетяна працює фахівчинею із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська лікарня № 4» у Запоріжжі.

Запити та звернення

Більшість звернень — від військових, які проходять лікування або реабілітацію у медичному закладі. Щодня фахівчиня опрацьовує 5-6 запитів. Тетяна відвідує ветеранів та ветеранок в палатах, розповідає про можливості, права і послуги, які надає Міністерство у справах ветеранів. «Для багатьох це взагалі відкриття, що таке міністерство існує. Розповідаю, а мені кажуть: “Та ні, такого бути не може, щоб це було безкоштовно”». Попри здивування і певну недовіру на початку спілкування з часом приходить розуміння й бажання співпрацювати, діяти, користуватися можливостями:  «Коли хтось уже скористався і каже: “Так, це працює”, — тоді починають вірити».

Звернення — дуже різні, часто — базові, адже специфіка роботи в медичному закладі передбачає роботу саме з військовими, які потрапили в лікарню після поранень. Це відновлення документів, оформлення виплат, організація психологічної допомоги. «Буває, привозять військових без документів і навіть без телефону. Тоді зв’язуюсь із частиною, щоб передали речі, документи, іноді — щоб повідомити родину, що з ним все добре», — розповідає Тетяна.

 

Фахівчиня зазначає, що для неї немає “незначних” запитів: «Іноді здається, що це якась дрібниця. А потім ловиш себе на думці: для мене це просто, а для людини — цілий лабіринт», — ділиться вона. 

У ситуації, коли людина після фронту або лікування, навіть прості юридичні питання можуть здаватися надскладними. Так одного разу звернувся військовий щодо відкритого виконавчого провадження: «Хлопець каже: з мене щось хочуть стягнути, але я не знаю що робити. Ми знайшли виконавця, оплатили невеликий штраф і закрили провадження за три дні».

Ще один із випадків — військовому не виплачували грошове забезпечення. Ситуація ускладнювалася тим, що родина перебувала за кордоном і не розуміла, як діяти: «Ми підготували всі необхідні запити, направили їх у відповідні структури. Зараз чекаємо відповіді».

Не всі звернення звучать як чітко сформульований запит. Під час бесіди військові з цікавістю дізнаються про можливості: юридичну та психологічну підтримку й наважуються звернутися до потрібних фахівців, зокрема психологів, реабілітологів. Тетяна допомагає підібрати спеціаліста й записатися на прийом, координує процес. Потім військові повертаються із вдячністю. “Кажуть: “Мені допомогло, я ще буду ходити” — це одна із найбільших цінностей в роботі», — зазначає Тетяна. 

Після перших звернень часто виникають подальші питання щодо отримання ваучера на житло, навчання, працевлаштування, грантових програм. Водночас перебування у лікарні зазвичай нетривале, тож важливо не лише дати відповіді тут і зараз, а й показати, куди рухатися далі. Тетяна пояснює можливості, які доступні після виписки, і допомагає знайти фахівців уже за місцем проживання. Такий підхід допомагає людям не губитися після повернення додому, а мати чітке розуміння наступних кроків і контакт тих, хто зможе підтримати їх далі.

Один із найемоційніших випадків — звернення родини зниклого безвісти військового. Родина була розгубленою, не знала, куди звертатися. Тетяна надала покрокову схему дій, пояснила, що необхідно зробити на кожному з етапів й допомогла заповнити необхідні документи. «Ми просто пройшли цей шлях разом», — каже Тетяна.

Робота фахівця із супроводу залежить від налагодженої взаємодії із фахівцями інших профілів та організацій. Адже жодне питання не вирішується ізольовано, за кожним запитом стоїть ціла система підтримки. «Це командна праця, одна людина сама нічого не вирішить». 

Залежно від потреби, Тетяна залучає різних фахівців. Якщо йдеться про зуболікування чи протезування — скеровує до колеги, яка працює безпосередньо при стоматології. Медичні питання вирішуються у тісній співпраці з лікарями. Іноді потрібно оперативне підключення інших служб: «Була ситуація: військовий із ампутацією нижньої 

кінцівки. Потрібно було доставити його додому після виписки з лікарні. Мої колеги приїхали, забрали його і відвезли. Був й інший випадок, коли представник Центру зайнятості зустрів біля лікарні ветерана і за один день допоміг стати на облік».

Роль фахівця із супроводу: провідник і точка опори

Довіра — один із найскладніших і водночас найважливіших елементів у роботі фахівця із супроводу. Вона не з’являється автоматично — її потрібно вибудовувати крок за кроком: «Найбільше допомагають реальні кейси. Коли людина бачить, що її не кидають, що нею займаються, що її супроводжують — тоді з’являється довіра».

За словами Тетяни, для багатьох військових ключовим є відчуття уваги і включеності. Важливо не просто надати інформацію, а бути поруч у процесі — показати, що їхні питання справді важливі і ними займаються. 

Водночас одна з причин недовіри — низька поінформованість. Люди просто не знають, які можливості існують, як ними скористатися сервісами. Саме тому значна частина роботи — це пояснення і навігація. «Я просто на телефоні показую: дивіться, є платформа “Ветеран PRO”, тут можна знайти фахівця для себе або для родини. Пояснюю, як це зробити». 

Тетяна переконана, що основне завдання фахівця із супроводу — бути провідником у питаннях у системі можливостей, прав і сервісів, які доступні військовим, ветеранам та членам їхніх родин: «Для мене важливо, щоб людина отримала результат. Навіть якщо це одна людина за день — значить, цей день був не дарма». У цій роботі важлива якість допомоги — коли людина виходить не з новими питаннями, а з розумінням, що робити далі і куди рухатися.

Проєкт фахівців із супроводу — один із флагманських ініціатив Міністерства у справах ветеранів, що реалізується у межах Стратегії ветеранської політики та Національної стратегії безбарʼєрного простору до 2030 року. 

Як знайти свого фахівця із супроводу?

Знайти свого фахівця із супроводу ветеранів та ветеранок можна у Ветеран Pro, для цього:

• увійдіть у Дія > Сервіси > Ветеран Pro > Пошук фахівця
• введіть область, громаду для пошуку або прізвище та ім’я фахівця, якщо хочете обрати конкретного
• натисніть Застосувати.