Які зміни чекають на ветеранську політику найближчим часом — розповів т.в.о Державного секретаря Мінветеранів Олег Немчінов в інтерв'ю Армія FM

Міністерство у справах ветеранів України визначило п’ять пріоритетів ветеранської політики на 2026–2027 роки — державний супровід, вшанування та пам’ять, перехід від військової служби до цивільного життя, здоров’я та відновлення, економічна незалежність і можливості. Як змінюватиметься робота Міністерства, наскільки цифровізація допомагає прибрати бюрократію, яку роль відіграє спортивна реабілітація та що держава готує для військових після завершення служби — про це в ефірі Армія FM говорили з тимчасовим виконувачем обов’язків державного секретаря Міністерства у справах ветеранів України Олегом Немчіновим.

— Нещодавно Міністерство у справах ветеранів України представило п’ять пріоритетів ветеранської політики на 2026–2027 роки: державний супровід, вшанування та пам’ять, перехід від військової служби до цивільного життя, здоров’я та відновлення, економічна незалежність і можливості. Який із цих напрямів, на вашу думку, просідає найбільше і що конкретно планується змінювати?

— Почнемо з того, що я тимчасово виконую обов’язки державного секретаря. А отже, я займаюся тим, щоб забезпечити реалізацію цієї політики. Не в моїх повноваженнях давати оцінку, що просідає, а в моїх повноваженнях зробити так, щоб ці пріоритети були реалізовані. За матеріалами ветеранського форуму і пропозиціями, які були озвучені Президентом України Володимиром Зеленським, Прем’єр-міністром і командою Міністерства на чолі з Віталієм Кімом, ми зараз переробляємо структуру Міністерства під виконання саме цих п’яти пріоритетів. У нас відбувається дуже багато комунікаційних заходів. Ми активно вивчили доповідь Уповноваженого з прав людини, маємо цілу низку доручень від керівництва Офісу Президента. За підсумками цього ми будемо готові трансформувати роботу Міністерства для того, щоб виконати всі п’ять завдань — наскільки це буде можливо забезпечити в рамках фінансування. Адже вже зараз комуніковано, що пріоритетом є питання сил безпеки і оборони. Тому що залишиться у нас із фінансових можливостей, те й будемо виконувати.

— А чи можна говорити, що якийсь із цих п’яти напрямів є найбільш пріоритетним?

— Думаю, це некоректно. Якщо говорити до мене як до ветерана, а не як до виконувача обов’язків, мені важко це визначити, тому що в кожного свої умови. У мого товариша, який позбувся житла внаслідок прильоту російського «Шахеда», буде питання житла. У мого товариша, який втратив кінцівку, буде питання супроводу. Троє, четверо, п’ятеро зі ста моїх товаришів, які звільнятимуться після завершення контрактів чи бойових дій, матимуть питання адаптації, працевлаштування тощо. Для кожного це своє питання.

— Російсько-українська війна триває з 2014 року, а повномасштабне вторгнення — з 2022-го. Чи є у держави прогноз, скільки ветеранів Україна матиме після завершення війни? Яке число можна озвучити вже зараз?

— Прогнози — справа невдячна. На форумі звучали різні цифри. Зараз важко говорити про верифіковану кількість. Є кількість учасників бойових дій, і вона постійно динамічно зростає у зв’язку з тим, що люди потрапляють у зону виконання бойових завдань та отримують відповідний статус. Є люди, які, на жаль, від нас ідуть — як унаслідок бойових дій, так і внаслідок природних чинників. Зараз ми однозначно підтверджуємо теорію, що кількість учасників бойових дій, тобто людей, які отримують статус ветерана, буде збільшуватися.

— Чи має держава окремий підхід до залучення ветеранів до державної служби?

— Це врегульовано цілою низкою підзаконних актів. У Верховній Раді зараз на другому читанні перебуває законопроєкт, який відновлюватиме конкурсну процедуру. Я точно знаю, що в ньому передбачено за рівних умов надання переваги учасникам бойових дій при обранні після відновлення конкурсної процедури. Вже зараз у цілій низці центральних органів виконавчої влади ми залучаємо ветеранів. Зокрема, у Міністерстві у справах ветеранів є посади, які дозволяють військовослужбовцям відряджатися для виконання обов’язків у Міністерстві. Такі можливості є і в інших організаціях.

— А скільки зараз ветеранів працює в державних органах?

— Якщо ми подивимося, це чітко врегульовано указом Президента 2017 року — там усі посади визначені. Це не є таємницею, кожен, хто може зайти в інтернет, може це подивитися.

— Чим, на вашу думку, ветеран цінний на державній службі?

— Тим же, чим він буде цінним у стоматологічному кабінеті чи будь-де — своїм фахом. Ми, як ветерани, маємо велику перевагу, коли є фахівцями. Будь-який кваліфікований державний службовець не зможе зробити стоматологічну операцію, і не кожен стоматолог може підготувати нормативно-правовий акт.

— Як сьогодні налаштована цифровізація документообігу та внутрішніх процесів у Міністерстві, щоб ветерани і родини загиблих отримували послуги без бюрократичних затримок?

— Є, як і в будь-якому центральному органі виконавчої влади, заступник, який займається цифровою трансформацією. Є відповідний профільний підрозділ, який безпосередньо займається розробкою документів. Ми повністю оцифрували переважну більшість послуг. Зараз система ще буде оптимізуватися, щоб усе було сконцентровано в одному місці і щоб ми нарешті дотрималися вимоги: держава не має вимагати від ветерана документи, які вже перебувають у її власності. Окрім того, що вже діє посвідчення ветерана, є можливість на порталі подавати та замовляти цілу низку послуг. Паралельно ми робимо суто технічні речі, щоб це спростити і максимально зробити дружнім для користувача.

— Ви згадали посвідчення ветерана. Деякі військові розповідають, що після отримання документа інформація про нього не одразу з’являється в цифровому форматі. Чому виникають такі затримки?

— Я прикордонник. Своє посвідчення я отримав у 2016 році після виконання завдань у Донецькій області. Документи мені передавали відповідно по лінії МВС. Переважна більшість учасників бойових дій — це питання Міністерства оборони. Це питання взаємодії цілої низки структур. Я був у пілотному проєкті, коли ми тестували це ще на попередній роботі. У мене посвідчення з’явилося достатньо швидко: воно було оцифроване та відповідним чином оформлене. Зараз, наскільки я розумію, це вже є повсюдно, і процеси налагоджуються. Не йдеться лише про кількість людей. Не в кожному військовому організмі однаково відбувається оформлення самого статусу. Люди, які беруть участь у бойових діях в одному складовому сил безпеки і оборони, можуть отримувати статус швидше, в іншому — повільніше.

— Що б ви особисто сказали військовим, які зараз перебувають на передовій і думають про те, що чекає на них після демобілізації? Що зробить держава?

— Зараз ми робимо все для того, щоб від моменту демобілізації до отримання статусу найменше було задіяно те, що ми звикли називати бюрократичною машиною. Одне із завдань якраз у тому й полягає, щоб бюрократизація залишилася в минулому. Для того, щоб людина, яка вийде з військового організму в цивільне життя, мала всі можливості: скористатися перевагами, які надає статус ветерана; знайти себе в цивільному житті або, за потреби, продовжити військову кар’єру.

— Ви тривалий час опікувалися ветеранським спортом. Яке місце спортивна реабілітація посідає у поточній стратегії Міністерства?

— Важливе. Я хочу сказати, що за останні роки це, напевно, один із пріоритетних напрямів. Якщо раніше Мінмолодьспорт мав просто спорт осіб з інвалідністю, то зараз це значно ширше поняття. Не кожна особа з інвалідністю — ветеран і не кожен ветеран має інвалідність. Тому ми зараз максимально залучаємо різноманітні громадські організації, федерації з видів спорту, підтримуємо ініціативи. Дуже багато підрозділів створено в органах місцевого самоврядування, які регулярно організовують змагання і використовують спорт як процес реабілітації та соціалізації.

— Які сервіси чи гарячі лінії Міністерства ветеранів є найбільш затребуваними серед бійців просто зараз?

— Я не готовий сказати саме щодо бійців, тому що ми не ведемо окремої статистики: активний чи неактивний військовослужбовець, ветеран чи ні. Але загалом найбільш затребуваним напрямом є, як правило, надання статусу.

Прослухати повне інтерв'ю можна за цим лінком.