Як на Хмельниччині впроваджують комплексну підтримку ветеранів, ветеранок та їхніх сімей
У Хмельницьку область із робочим візитом завітала Міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова, щоб особисто ознайомитися з тим, як реалізують ветеранську політику у громадах, як працюють фахівці із супроводу, які потреби мають ветерани, ветеранки та їхні родини на місцях.
Під час розширеної наради у Хмельницькій обласній військовій адміністрації разом з начальником ОВА Сергієм Тюріним обговорили стан реалізації ветеранської політики у регіоні.
Йшлося про розширення мережі ветеранських просторів, розвиток ветеранського підприємництва, можливості професійної адаптації, працевлаштування та вирішення житлових питань, вдосконалення взаємодії між органами влади, громадами і профільними установами.
Одне із ключових питань — посилення роботи фахівців із супроводу ветеранів й ветеранок. Саме вони допомагають орієнтуватися у системі державних послуг, отримувати необхідну допомогу, відновлювати документи, проходити реабілітацію та знаходити можливості для самореалізації у цивільному житті.
Нині на Хмельниччині працює понад 230 таких фахівців, однак потреба у них залишається значно більшою. Працюють вони у ветеранських просторах Ветеран ПРО, медичних закладах, інших комунальних установах міста та області.
У Хмельницькому працюють 38 фахівців із супроводу. Більшість із них — ветерани війни, члени їхніх сімей або родини загиблих військових. Їхній власний досвід допомагає краще розуміти потреби людей, які повертаються з фронту.
Міністерка відвідала ветеранський простір “Ветеран ПРО” Хмельницької обласної ради. Тут працює велика команда фахівців із супроводу. У просторі надають психологічну допомогу, інформаційні та консультаційні послуги, сприяють фізкультурно-спортивній реабілітації. Також одним із пріоритетів є розвиток ветеранського підприємництва, перекваліфікація та саморозвиток. Тут регулярно проводять конференції, семінари, тренінги та майстер-класи.
Під час зустрічі Наталія Калмикова поспілкувалася з ветеранами й ветеранками, родинами полеглих, представниками громадських організацій та фахівцями. У відкритому діалозі обговорили питання соціальної підтримки, реабілітації, психологічної допомоги, навчання і працевлаштування. Саме такі зустрічі допомагають формувати державну політику, виходячи з реальних потреб людей, які захищали Україну.
Наступна локація — один з медзакладів Хмельниччини, де лікуються та проходять реабілітацію поранені Захисники і Захисниці. Тут також працює фахівець із супроводу — допомагає отримувати медичні та реабілітаційні послуги, координує взаємодію між лікарями та соціальними службами, а також сприяє правильній маршрутизації пацієнтів. Завдяки такій системній роботі ветерани отримують комплексну підтримку — не лише фізичне відновлення, а й допомогу у поверненні до цивільного життя.
У рамках робочої поїздки Наталія Калмикова також відвідала низку громад Хмельниччини.
Зокрема, у Деражні відвідала багатопрофільну лікарню, де поспілкувалася з військовими, що проходять лікування та фахівцями із супроводу.

Така ж зустріч пройшла і у Вовковинецькій амбулаторії сімейної медицини.
Одним з важливих локацій візиту став ветеранський простір «Ми поруч» у селищі Летичів. Створення цього закладу стало можливим завдяки перемозі у конкурсі Українського ветеранського фонду Міністерства у справах ветеранів за програмою «ВАРТО: ЄДНАННЯ».
Простір виконує важливу соціальну функцію. Тут надають індивідуальний супровід, пропонують психологічну та юридичну допомогу, сприяють отриманню реабілітаційних послуг, орієнтують у програмах перекваліфікації, а також щодо розвитку ветеранського бізнесу.
Візит на Хмельниччину показав, що у регіоні активно впроваджують комплексну підтримку ветеранів, ветеранок та їхніх сімей. Розширення мережі ветеранських просторів, посилення роботи фахівців із супроводу, доступ до послуг та програм підтримки залишаються ключовими напрямками державної ветеранської політики.
А відкритий діалог із місцевою владою, громадами та ветеранською спільнотою дозволяє ефективніше реагувати на виклики, сприяє створенню належних умов, щоб Захисники і Захисниці впевнено будували своє майбутнє після служби.