“Це не просто робота, це місія”: історія Наталії Малиновської, фахівчині із супроводу ветеранів із Вінниці

Коли ветеран чи родина загиблого стикаються з бюрократією чи болем втрати, першою людиною, до якої вони йдуть по допомогу, часто стає фахівець із супроводу. У громадах саме фахівці із супроводу ветеранів стають першою точкою опори для тих, хто повернувся з війни, та для родин загиблих і зниклих безвісти. Вони допомагають знайти вихід у найскладніших ситуаціях — від оформлення документів до пошуку медичної, юридичної, чи психологічної підтримки та навіть опанування нової професії

Серед тих, хто щодня виконує цю непросту місію, — Наталія Малиновська з Вінниці, фахівець із супроводу і мама захисника. Вона має багатий досвід роботи в бізнесі та управлінні, однак після початку повномасштабного вторгнення вирішила присвятити себе новій справі. Сьогодні Наталія каже, що для неї ця професія — не просто робота, а місія, що дає змогу підтримати ветеранів та їхні родини саме тоді, коли це найбільше потрібно, бо сама бачить і розуміє виклики, з якими стикаються військові.

“Я звикла брати на себе відповідальність і працювати з людьми. Це навички, які тепер допомагають мені й у роботі з ветеранами”, — розповідає вона, — “але це особлива категорія, що потребує більш ретельного підходу, тому зараз опановую ще одну професію психолога, яка стане допоміжною у моїй роботі”.

Повномасштабне вторгнення розставило для Наталії нові пріоритети. “У ніч 24 лютого 2022 року мій син як доброволець доєднався до війська. Я шукала можливості, як можу бути корисною і допомогати наближати перемогу, займалась волонтерством, плела маскувальні сітки для фронту, відкрила для себе наші місцеві ветеранські громадські організації, допомагала, чим могла. Згодом побачила, що можна взяти участь у пілотному на той час проєкті “Помічник ветерана”, який запровадило Міністерство у справах ветеранів і зрозуміла: це шанс зробити свій внесок у допомогу Захисникам”, — пригадує вона. “Пройшла співбесіди, навчання, відбір у Міській раді — і відчула: я на своєму місці”, — додає жінка. З початку 2024 року вона працює фахівчинею з супроводу ветеранів та демобілізованих осіб, відтоді щодня підтримує ветеранів та членів їхніх родин.

“Навчання ніколи не закінчується”

На старті роботи Наталія пройшла підготовку. “Наша група навчались у Центрі ветеранського розвитку, створеного на базі Вінницького технічного університету, де викладачі проводили фахове навчання ветеранів. Це було цікаво і водночас складно, бо напрямок зовсім новий, а ми були в перших рядах тих, хто здобував цю освіту, нові знання знадобились в роботі, а досвід приходить пізніше”, — каже фахівчиня. Та найголовніше — з'явилося розуміння: у цій сфері треба вчитися постійно. “Законодавство доповнюється в процесі  роботи, дещо змінюється, тож ми маємо орієнтуватися в оновленнях, аби надавати кваліфіковану допомогу”, — пояснює Наталя. — “Представники Міністерства у справах ветеранів також нам надають допомогу, проводять тренінги та вебінари, коли відбуваються зміни, вдячні їм за це”.

Додатково вона опановує нові інструменти, зокрема медіацію. “Не обов’язково все вирішувати в суді. Багато питань можна врегулювати через діалог”, — підкреслює Наталія.

Водночас фахівчиня наголошує: у цій роботі важлива не лише особиста підготовка, а й підтримка колег і партнерів. У Вінниці сьогодні діє команда з десяти фахівців у трьох “прозорих офісах”, але цей результат з’явився поступово. “Спочатку ми працювали у штаті Департаменту соціальної політики, а  згодом перейшли до комунального закладу “Вінницький міський ветеранський простір "Побратим”. Система крок за кроком ставала міцнішою: з’явилося більше можливостей для співпраці й інформування людей”, — пояснює Наталія. Наша місцева влада підтримувала та розвивала цей напрямок, адже Вінниця була одна із перших громад, яка підтримала проєкт і працевлаштувала фахівців із супроводу у свою громаду і стала на підтримку ветеранів. Саме партнерство з різними організаціями та установами допомагає охопити ширші потреби та задовольнити запити  ветеранів. “Співпрацюємо з ГО “Полум'я надії”, що здійснює волонтерську діяльність, допомагає ветеранам та їх сім'ям, ГО “Право на захист”, яка надає правову та психологічну  допомогу для вразливих категорій населення, проводить також психоедукаційні заходи, Міжнародна незалежна медична гуманітарна організація “Лікарі без Кордонів”, що надає надзвичайну медичну та психологічну допомогу в зонах збройних конфліктів та природних катастроф (Вінницька філія), ГО “Центр Поділля Соціум”, що займається створенням освітніх можливостей для ветеранів та їх родин, Вінницький обласний центр зайнятості допомагає опанувати грантові програми та надає ваучери на навчання”, ГО “Veteran Hub” створює освітній та мистецький простір для ветеранів, а також з реабілітаційними центрами. У Вінниці працює Центр лікування болю та реабілітації “Прометей”: там допомагають ветеранам із ампутаціями лікувати фантомні болі з допомогою нових технологій VR-окулярами. В організації працюють фахівці досвідчені хірурги-неврологи, а також самі ветерани — це додає довіри”, — розповідає фахівчиня.  

“Серед партнерів також маємо Вінницький міський стоматологічний центр, що реалізує успішно безкоштовні програми лікування та протезування зубів для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю та членів родин загиблих. Програми з відновлення та реабілітації військових після поранень також здійснює Вінницький обласний клінічний медичний реабілітаційний центр ветеранів війни та радіаційного захисту населення, Центр фізичної та реабілітаційної медицини “Recovery”. І це ще не весь перелік”, — додає вона. “І, звісно, велику роботу з підтримки” ветеранів та їх родин проводить наш Комунальний заклад Ветеранський простір “Побратим”: від освітніх, культурних та навчальних заходів до психологічної, юридичної та соціальної допомоги”.

Завдяки командній роботі й розгалуженій мережі партнерств вдається швидше реагувати на потреби ветеранів і їхніх родин та знаходити рішення навіть у найскладніших випадках.

За кожним зверненням — реальна історія

У Вінниці для ветеранів діє спеціальна послуга — звернення без черг і зайвого очікування. “Ми приймаємо ветеранів та членів родин загиблих захисників та зниклих безвісти одразу, без черг, створюємо для них зручний простір. Наше гасло: “Рівний рівному”, з повагою та розумінням, з шанобливим та людяним підходом до кожного. Для мене важливо створити атмосферу, де людину вислухають, зрозуміють її запит, нададуть кваліфіковану допомогу, важливу інформацію, а якщо потрібно скерувати до іншого фахівця і все це відбувається в єдиному просторі ЦНАПу, що значно зменшує рівень стресу для відвідувача. Часто під час таких розмов люди не стримують сліз — і я сприймаю це як довіру до себе,даю можливість вивільнити біль і це також підтримка та полегшення для моїх відвідувачів.. Моє завдання — підтримати й допомогти знайти рішення”, — розповідає фахівчиня. — “Коли є таке розуміння між нами, я відчуваю, що на правильному шляху”.

Робота не завершується після однієї консультації. Після першої зустрічі складається індивідуальний план супроводу. “Співпраця не обмежується одним візитом: продовжуємо телефонувати, зустрічатися, відстежувати, як просувається вирішення питання. Багато історій довгі й непрості, їх вирішення іноді  потребує більше часу”, — пояснює вона.

Найчастіше звернення стосуються соціальних та житлових питань, оформлення статусів, виплат.  Це посвідчення УБД, встановлення статусів інвалідності внаслідок війни, пільги для родин загиблих, житлові  питання.  Водночас поширені й інші запити — медичні, реабілітаційні, юридичні та психологічні. “Це особливо важливо для поранених Захисників і для родин загиблих. Ми допомагаємо знайти контакти, організувати зустріч і стежимо, чи отримали вони потрібну допомогу”, — додає Наталія.

За кожним зверненням — історія. Так, одне з прохань стосувалося репродуктивного здоров’я: “Звернувся військовий: пара не могла завагітніти. Я зв’язалася з Департаментом охорони здоров’я й дізналася, що є можливість безкоштовного ЕКО для ветеранів та членів їхніх родин. Передала контакт, усе організували. Чекаємо на новини”, — усміхається фахівчиня.

Інший ветеран мріяв стати далекобійником: “Ветеран мріяв отримати категорію для керування вантажівкою, щоб працювати в міжнародних перевезеннях. Ми довго шукали можливості й зрештою знайшли організацію, яка допомогла з цим питанням, де для ветеранів навчання, житло та харчування були безкоштовними. Чоловік успішно пройшов курс і отримав посвідчення”, — ділиться вона.

Бували й ситуації, коли допомога стосувалася рідних. “Ветеран просив допомогти  з операцією  для мами, бо сам від’їжджав на фронт. Ми знайшли клініку, яка зробить такі операції  безкоштовно. Для родини це cтало величезною підтримкою”, — пригадує Наталія.

“Якщо після розмови стає легше — значить, не дарма”

Наталія зізнається: найважче — бачити людський біль і знати, що рішення не завжди приходять одразу. “Інколи ветерани розповідають навіть про дуже особисте, діляться перебігом лікування. І це знак: вони вірять нам”, — каже вона. “Якщо після розмови людина йде з полегшенням — значить, все вдалося”, — підсумовує фахівчиня.

Сила команди і стійкість

Складні випадки фахівці долають завдяки командній підтримці. “У нас злагоджена команда, ми завжди можемо звернутися один до одного. Наш керівник — ветеран, він має великий досвід, яким  ділиться з колегами, допомагає вирішувати складні кейси. Це додає впевненості”, — розповідає вона.

Та найважливіше — підтримка найріднішої людини. “Я пропускаю крізь себе багато історій, але мене тримає віра в те, що я потрібна на своєму місці. Починаю день із молитви, відновлююсь через спорт, музику, прогулянки на природі, відвідую  тренінги з розвитку, працюю з психологами. Найбільше мотивує підтримка мого сина. Він перший сказав: “Мамо, це твоє покликання, у тебе все вийде”, і я йому вірю”, — ділиться фахівчиня. — ”Я вдячна нашим Захисникам за захист, ваша мужність і відвага дають мені змогу жити та працювати і я маю велике бажання підтримати вас у вирішенні повсякденних потреб та викликів”.

Історія Наталії Малиновської — лише одна з багатьох, але вона добре показує суть місії фахівців із супроводу. Система працює завдяки людям, які щодня залишаються поруч із ветеранами та їхніми родинами, допомагаючи скористатися можливостями, які створюють держава та громада, і водночас даруючи відчуття підтримки й присутності поруч.

Як знайти свого фахівця із супроводу?

Знайти свого фахівця із супроводу ветеранів та ветеранок можна у Ветеран Pro. Для цього:

• увійдіть у застосунок Дія > Сервіси > Ветеран Pro > Пошук фахівця;
• введіть область, громаду для пошуку або прізвище та ім’я фахівця, якщо хочете обрати конкретного;
• натисніть «Застосувати».

Фахівець із супроводу — один із флагманських проєктів Міністерства у справах ветеранів України, що реалізується на виконання Стратегії ветеранської політики та у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, ухваленої за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.

Спілкувалася Ярина Корнієнко