На ветеранському форумі презентували фотовиставку "Життя" про жіночий досвід війни
Міністерство у справах ветеранів України на VII Міжнародному ветеранському форуму “Україна. Ветерани. Єдність.” представило фотопроєкт "Життя". Його присвятили жіночому досвіду війни.
Проєкт є даниною поваги всім жінкам, чиї життя були змінені війною. Вони продовжують жити, боротися, народжувати дітей, долати виклики та берегти пам'ять про тих, хто віддав життя за Україну.
Учасницями фотопроєкт стали — українські військовослужбовиці, які з початку АТО та повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року стали на захист України. Кожна з ветеранок — поділилась своїм досвідом та мотивацією, чому вона пішла у військо.
“Я стала на захист країни, тому що коли почалась війна в 2014-му зрозуміла, що потрібна своїй країні. Мої друзі з різних військових формувань, учасники перших боїв, своїми подвигами надихнули мене зробити цей крок” — розповіла, військовослужбовиця Ірина Дехтяренко.
Своє чергою, військовослужбовиця Христина Кудрява каже, що стала на захист країни, тому що необхідно робити те, що можеш. З тим, що маєш. Там, де ти є. А головне — зберегти Україну!
Розповісти історію своїх синів, батьків та чоловіків, через фото змогли й матері, дружини і діти полеглих захисників. Саме вони голосами героїв розповідають про те, чому їхні рідні вирішили боротися за Батьківщину, демонструючи їхній біль і гордість.
Неля Дубовська, дружина загиблого захисника Богдана “Rico” Мазуренка, 47 ОМБр і мама маленької Аврори говорить: “Мій чоловік став на захист країни і казав: “Ти — моя мотивація і опора. Моє життя назавжди пов’язано з тобою і я зроблю все можливе заради тебе, нашої родини та українського народу”.
А мати загиблого захисника полку “Азов” Владислава Віра Литвиненко розповіла: “Мій син став на захист країни, тому що казав: “Хто як не я? За свою землю я поляжу!”.
Мета виставки — показати багатогранний досвід жінок, на життя яких безповоротно вплинула війна. Експозиція поєднує звитягу та горе, радість та сум, силу та відвагу, відображаючи всі грані жіночого досвіду в умовах конфлікту.
Символічно навпроти виставки "Життя" розташували виставку у пам'ять про загиблих "Азовців". Мами "дивляться" на своїх синів, а дружини - на своїх чоловіків, що назавжди стоять у небесному війську.
Авторка фотографій: Валентина Поліщук.
Опис фотопроєкту “Життя”
Життя поділене на «до» та «після». Вже понад 10 років і 911 днів. Але важливо зберегти це «до» з його безтурботністю поряд із буденними справами, зі звичним «Мамо, ти як?» або «Кохана, їду додому».
Але й маємо пам’ятати це «після», адже памʼять увічнює все: роки, години, хвилини і нас в них…Ціле життя.
Мама і кохана, сестра і донька, однокласниця і колежанка вже давно не просто жінка. Вона – захисниця, ветеранка, волонтерка, лідерка.
Фотопроєкт «Життя» - про досвід жінки на війні і під час війни, про безповоротний вплив на життя, але водночас, і про майбутнє.
Це фоторозповідь про ветеранок і військовослужбовиць, які з початку АТО та повномасштабного вторгнення поставили своє цивільне життя на паузу та стали на захист України. Про мам, дружин і дітей загиблих Героїв, які щодня доводять, що варто жити, щоб зберегти це «до» і пам’ятати «після».
Цей проєкт поєднує звитягу та горе, радість та сум, силу та відвагу. І є відповіддю, що незважаючи на війну, жінка завжди залишається собою. Навіть «після».
Героїні фотовиставки:
Юлія Кіріллова – ветеранка, дружина загиблого Героя АТО Даніла Кіріллова, в.о. виконавчої директорки Українського ветеранського фонду.
Я стала на захист країни, тому що це мій конституційний обов’язок.
Ольга Бенда - ветеранка
Я стала на захист країни, щоб захистити свою дитину
Ірина Дехтяренко - військовослужбовиця
Я стала на захист країни, тому що коли почалась війна в 2014-му зрозуміла, що потрібна своїй країні. Мої друзі з різних військових формувань, учасники перших боїв, своїми подвигами надихнули мене зробити цей крок.
Христина Кудрява - військовослужбовиця
Я стала на захист країни, тому що необхідно робити те, що можеш. З тим, що маєш. Там, де ти є. А головне — зберегти Україну!
Катерина Карватко - військовослужбовиця, дружина загиблого захисника 1-ї Президентської бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка, майора Богдана Карватка
Я стала на захист країни, тому що хто як не ми?
Оксана Рубаняк - військовослужбовиця
Я стала на захист країни, тому що це було єдиним правильним і логічним рішенням в той період часу.
Анастасія Вербова - військовослужбовиця
Я долучилася до ЗСУ, тому що це продовження боротьби, яке розпочалося в мої 16 на Революції Гідності. Будучи в авангарді подій, я хотіла робити в лавах ЗСУ те, що вмію найкраще, бо поки війна - іншого життя я не бачу.
Олена Толкачова - військовослужбовиця, старший лейтенант, офіцерка ЦВС
Я стала на захист країни, тому що з 2014 року не змогла стояти осторонь.
Маргарита Рівчаченко - ветеранка
Я стала на захист країни, тому що вважала це єдиним правильним шляхом в той момент свого життя. Мені хотілося захистити своїх близьких і мати майбутнє.
Ганна Косінова - ветеранка
Я стала на захист країни, тому що це моя країна і я несу за неї відповідальність.
Ірина Шевченко - військовослужбовиця, капітан ЗСУ
Я стала на захист країни, тому що дуже люблю свою рідну неньку Україну.
Неля Дубовська з донечкою Авророю - дружина загиблого захисника Богдана “Rico” Мазуренка, 47 ОМБр
Мій чоловік став на захист країни і казав: “Ти - моя мотивація і опора. Моє життя назавжди пов’язано з тобою і я зроблю все можливе заради тебе, нашої родини та українського народу.”
Світлана Солонська - дружина загиблого захисника полку “Азов” Владислава “Осипа” Солонського
Мій чоловік став на захист країни, тому що мав честь і гідність , любив свою рідну землю і мріяв, щоб його донька зростала у вільній і незалежній Україні
Вікторія Красовська - дружина загиблого захисника полку "Азов" Віталія "Кроса" Красовського
Мій чоловік став на захист країни, тому що як казав коханий: «Я на своєму місці! Я не хочу жити в своїй країні, дивлячись на її занепад через «рожеві окуляри»!
Людмила Красовська з донькою Марією - дружина та донька загиблого Сергія “Якуба” Якубівського
Мій чоловік Якуб став на захист країни, тому що : «Мої діти та онуки мають жити у вільній країні»
Ганна Кісілішина - мати загиблого захисника полку “Азов” Олексія “Лева” Кісілішина
Мій син став на захист країни, тому що інакше не міг.
Віра Литвиненко- мати загиблого захисника полку “Азов” Владислава Литвиненко
Мій син став на захист країни, тому що казав: “Хто як не я? За свою землю я поляжу!”
Світлана Волошок - мати загиблого захисника, героя Азовця Михайла “Сампера” Волошука
Мій син став на захист країни, тому що це обов’язок кожного свідомого українця ставати на захист України.
Олена Марченко - мати загиблого захисника, воїна “Азову” Кирила “Прайда” Марченка
Мій син став на захист країни, тому що інакше не міг.