"Бути поруч і знаходити рішення": історія Наталії Єршової, фахівчині із супроводу ветеранів з Одещини

Кожна історія фахівця із супроводу — унікальна і водночас про одне: про відповідальність бути поруч із тими, хто повернувся з війни, і їхніми родинами. Хтось приходить у цю професію зі сфери соціальних послуг, хтось із медицини чи психології. А Наталія Єршова — з юриспруденції. Її вибір став результатом особистої втрати та внутрішньої сили.

“Мій чоловік — військовий. На початку повномасштабного вторгнення він прийняв рішення піти захищати Батьківщину. Коли ми повернулися з військкомату, він повідомив про це батькам. Мій батько відповів, що не залишить його самого, і того ж дня теж пішов до військкомату. З 2022 року березня вони разом стали до лав однієї бригади та служили поруч до останнього”, — згадує Наталія.

“Під час виконання завдань на передовій батько наполягав, що не хоче, аби небезпека лягала на молодших, і поїхав сам. У березні 2024 року він загинув, виконуючи бойове завдання”, — додала вона.

Саме ця втрата, а також власний досвід дружини військовослужбовця, змінили її професійні плани. "Я відчула, що хочу допомагати військовим і підтримувати членів сімей загиблих, бо знаю, як вони залишаються сам на сам зі своїм болем і буденними проблемами", — каже вона.

Щоб підготуватися до нової ролі, Наталія пройшла навчання для фахівців у Бородянці, організоване Міністерством у справах ветеранів. "У нас були чудові лектори, психологи із Хортицької національної академії. Вони пояснювали: не можна брати на себе всі проблеми людей. Спершу я кидалася допомагати з усією душею, серце стискалося від кожної історії. Потім зрозуміла: якщо не збережеш себе, не зможеш допомогти іншим", — поділилася жінка.

З грудня 2024 року вона працює фахівчинею із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб у Розквітівській ТГ Одеської області, яка об’єднує 14 населених пунктів.

"Вони приходять зі своєю тривогою"

Початок роботи на новій посаді був непростим. "Було дуже хвилююче. Я сиділа за столом у сільраді й телефонувала ветеранам. Думала: раптом скажу щось не так? Але я виписала всі можливі програми, і коли дзвонила, то пропонувала скористатися державними програмами: “Є лікування, протезування, санаторії. Можемо спробувати?”, — поділилася фахівчиня.

Згодом у громаді вже знали: до фахівчині можна звернутися у будь-який момент. "Коли приходить військовий, він у своїй тривозі. Він хоче виговоритися. Я ніколи ні в кого не випитую, вони самі, коли хочуть, розповідають — як подолали шлях, як проходять реабілітацію, проте знають, що фахівець із супроводу — це той, хто може підтримати й допомогти", — каже Наталія.

Від документів до буденних потреб

До фахівчині звертаються ветерани й ветеранки, члени їхніх родин, а також сім’ї загиблих і зниклих безвісти. Найчастіше це питання соціальних виплат і пенсій, що вимагає від фахівчині постійно відслідковувати зміни у законодавстві. "Щодо виплат постійно потрібно оновлювати знання й перечитувати закони й розпорядження", — пояснила Наталія.

Так, одна з матерів безвісті зниклого не знала про можливість оформлення пенсії з втрати годувальника. Спочатку в ТЦК їй відмовили, але після додаткових консультацій і збору документів вона змогла отримати належну допомогу. Подібна ситуація трапилася й з іншою родиною: після уточнень у відповідних службах виплату вдалося оформити, і тепер мати отримує пенсію.

Є й питання компенсацій за навчання дітей військових. "Ми також писали з ветераном щодо його дитини — про повернення коштів за навчання. Я дуже радію за цих дітей, бо це велика підтримка", — сказала Наталія.

Часом робота вимагає взаємодії з військовими частинами. "Йдеться про акти розслідування щодо загиблих захисників. До мене звернулася дружина військового, яка чекала на документи майже п’ять місяців. Я намагалася підтримати її та прискорити процес. Добре, що є військові частини, які йдуть назустріч і сприяють у таких ситуаціях", — зазначила фахівчиня.

Є й дуже болючі історії. "Коли жінка залишається з маленькою дитиною і вагітна ще однією, а її чоловік загинув — чекати роками вона просто не може. Тому ми намагаємося якнайшвидше оформити всі документи, щоб родина отримала хоча б мінімальну підтримку — зарплату, відпускні, грошове забезпечення", — розповіла Наталія.

"Радію, коли вони рухаються вперед"

Робота з ветеранами — це не лише документи. "Нещодавно ветеран з нашої громади проходив реабілітацію в Івано-Франківську. Кажу йому: є програма, не хочете полікувати зуби? Він так, хочу. Я знайшла клініку поруч із ним, і він там лікувався", — поділилася фахівчиня.

Вона намагається мотивувати займатися спортом. "Кажу: давайте, у нас в районі проводяться спортивні заходи. Це для вас розрядка. Дзвоню, прошу їх прийти", — розповіла жінка.

У своїй роботі Наталія активно співпрацює з різними установами — від медичних закладів і ЦНАПів до Служби зайнятості. Це дозволяє комплексно допомагати ветеранам та їхнім родинам у різних життєвих ситуаціях. "Один ветеран працював на сезонній роботі, а коли її закрили, залишився без заробітку. Я сказала: станьте на облік у центрі зайнятості, вони три місяці виплачують фінансову підтримку. Він так і зробив, а через два місяці знайшов нову роботу", — поділилася Наталя.

Особливо тішить, коли ветерани пробують нове. "Є ветеран, який хоче відкрити власну справу — робити дрони. Я сконтактувала його з Центром зайнятості, щоб допомогли  податися на грант. І я вважаю, що це чудово, коли люди, які пережили війну і втрати, починають розвивати себе і не замкнулися у своєму болю", — сказала фахівчиня.

Бути поруч у потрібний момент

"Я думаю, що фахівець — це людина, яка повинна зрозуміти, вислухати і реально допомогти, щоб ветеран знав: він не один", — підкреслила Наталія. Та найбільший виклик — коли рішення немає. "Найважче — не змогти допомогти. Вислухати можна завжди, але якщо я не можу вирішити питання — це для мене найбільший біль", — сказала фахівчиня.

Попри складнощі, Наталія вірить у сенс своєї роботи: "Я бачу, що мої ветерани живуть далі. Хтось навчається, хтось відкриває власну справу, хтось лікується. І я цьому радію, відчуваю, що все не дарма", — підсумувала вона.

Робота Наталії Єршової складається з простих, але значущих речей: дзвінок мамі зниклого, пошук клініки для ветерана, допомога дружині загиблого в оформленні документів, підтримка у відкритті справи чи поверненні коштів за навчання. Усе це — конкретні дії, які змінюють життя людей. Її сила — у щоденній роботі, яка дає відчуття підтримки й допомагає рухатися далі.

Як знайти свого фахівця із супроводу?

Знайти свого фахівця із супроводу ветеранів та ветеранок можна у Ветеран Pro. Для цього:

• увійдіть у застосунок Дія > Сервіси > Ветеран Pro > Пошук фахівця;
• введіть область, громаду для пошуку або прізвище та ім’я фахівця, якщо хочете обрати конкретного;
• натисніть «Застосувати».

Фахівець із супроводу — один із флагманських проєктів Міністерства у справах ветеранів України, що реалізується на виконання Стратегії ветеранської політики та у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, ухваленої за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.

Спілкувалася Ярина Корнієнко