Міністр у справах ветеранів Ірина Фріз: "Монетизацію потрібно надавати ветеранам у повному обсязі, щоб людина вирішувала – послугу брати чи компенсацію"

Глава створеного наприкінці листопада минулого року Міністерства розповіла Цензор.НЕТ про те, що вдалося зробити за 7 місяців, про важливість підтримки ветеранського бізнесу, "міністерство у смартфоні", необхідність державної сертифікації психологів, проблеми санаторно-курортного лікування, монетизацію пільг та роль відомства у державній політиці.

Міністр у справах ветеранів Ірина Фріз: Монетизацію потрібно надавати ветеранам у повному обсязі, щоб людина вирішувала – послугу брати чи компенсацію 01

- У розмові з Цензор.НЕТ одразу після призначення на посаду ви згадували, що "попри те, що де-факто Міністерство зможе запрацювати лише з червня, ми вже почнемо працювати". Мабуть, вже можна підбити перші підсумки 7 місяців роботи?

- Нам вдалося запустити діяльність Міністерства у справах ветеранів, ми займаємося адмініструванням тих програм, які були затверджені на цей рік урядом і які стосуються безпосередньо ветеранів. На наступний рік необхідно ці програми змінювати, враховувати ті напрямки, які ми хочемо додати. Зокрема, якщо ми говоримо про реабілітацію – то потрібно обов’язково закріпити формат надання сімейної реабілітації, обов’язково закріпити можливість отримання психологічної реабілітації членами сімей загиблих та членами сімей померлих. Також потрібно виокремити надання психологічної підтримки дітям, тому що вони першими зазнають страждань та психологічних травм від втрати найдорожчої людини.

Окремо ми хочемо зробити державну програму, яка буде спрямована на підтримку бізнесу ветеранів. Зараз вона існує у форматі концепції та перебуває на обговоренні. Її потрібно затвердити. Адже власна справа – це один із засобів повернення військових до цивільного життя. Чимало хлопців наших, повертаючись, більше не хочуть займатися тим, чим вони займалися раніше, багато хто з них прагне змінити профіль своєї діяльності. І Міністерство має задіяти всі механізми для того, щоб державна політика щодо ветеранів безпосередньо опікувалася і цим питанням.

У Хорватії Міністерство у справах ветеранів, про що я вже неодноразово розповідала, є унікальним та ефективним лобістом ветеранської бізнес-діяльності. Вони на це спрямовують окремі свої програми. Я впевнена, що і наше Міністерство у справах ветеранів має займатися, якщо хочете, лобізмом та розвитком власних справ наших захисників.

- Буде державна програма кредитування?

- Державна програма підтримки, так.

- А податкові пільги для підприємств, які беруть на роботу ветеранів?

- Ми будемо перереєстровувати цей закон – закон про зниження ЄСВ для підприємств, які беруть на роботу ветерана або підприємств, у складі яких є не менше 50% ветеранів. Його обов’язково потрібно проводити! Тому ми його будемо перевносити до Ради нового скликання (Ірина Фріз – №13 у списку партії "Європейська Солідарність" на позачергових виборах до Верховної Ради в липні 2019 року. - Ред.).

- Як просувається створення єдиного національного реєстру ветеранів?

- Ми розробили відповідний законопроект, який  підписав Порошенко. Написали план адміністрування та створення реєстру, вже пройшли всі погодження, і я маю надію, що на наступний Кабмін ми зможемо винести його для ухвалення рішення уряду. Це перший крок.

Також були сформовані технічні вимоги, на базі яких буде писатися технічне завдання. Технічне завдання має фінансуватися, і ми маємо в цьому підтримку наших міжнародних партнерів. Зараз я маю на увазі США – зокрема, USAID оголосив грант на підтримку діяльності Міністерства у справах ветеранів. У нас є меморандум з Фондом Східної Європи, який подається до USAID на цей грант. І я сподіваюся, що процес не буде гальмуватися, і ми спільно, із залученням найякісніших фахівців та експертів, матимемо можливість отримати максимум протягом двох-трьох місяців технічне завдання. Після цього вже розпочнеться процедура написання інформаційної системи. Якщо оптимістично говорити - навесні наступного року реєстр вже можна буде тестувати та розпочинати його формування.

Міністр у справах ветеранів Ірина Фріз: Монетизацію потрібно надавати ветеранам у повному обсязі, щоб людина вирішувала – послугу брати чи компенсацію 02

- Паралельно з цими процесами Міністерство вже збирає власну базу даних?

-Базу нам мають передавати різні міністерства, і це прописано в законі, а також у положенні про реєстр, яке ми будемо ухвалювати на Кабміні.

- У грудні ви також анонсували створення мобільного додатка для ветеранів…

- Це вже після того, як буде реєстр – тоді буде онлайн-платформа "Я ветеран", буде кнопка SOS, і буде онлайн-додаток, через який ветеран зможе входити до платформи і, відповідно, одразу зі смартфона отримувати всю інформацію. Міністерство у смартфоні – одна з наших цілей. І я думаю, що для її досягнення є всі можливості. Головне – наявність політичної волі.

- Що стало для вас найважчим випробуванням на посаді?

- Найважчим було узгодження і процедурні питання. Мені інколи навіть вважалося, що простіше було провести законопроект про Сили спеціальних операцій через парламент, аніж погодити ті чи інші зміни до чинних нормативно-правових актів. Але за підтримки, серед іншого і колег-міністрів, які дуже активно включилися в допомогу – нас майже ніде не гальмували. Майже ніде. Було два-три тижні втрачено, але це була скоріше наша, якщо чесно сказати, повільність, аніж колег.

- Нещодавно ви згадували, що Міністерство здійснюватиме моніторинг якості надання ветеранам медичних послуг. Які проблеми здаються вам найпоширенішими в цій сфері?

- Поширена проблема – це, власне, якість надання медичних послуг майже скрізь, своєчасність їх надання.

Є проблемою і відсутність культури і розуміння, яка базується на відсутності відповідної інформаційної кампанії щодо послуг психологів. Тому що дуже часто я зустрічала супротив, який аргументувався доволі просто: "Чого я піду до психолога, я що – псих?". Нам потрібно розвивати культуру сприйняття психологів.

- Це з боку ветеранів. А які проблеми з наданням психологічної допомоги з боку медичних закладів?

- Ми маємо вже зараз ініціювати збільшення набору на факультети зі спеціальності психолога. Бо їх катастрофічно бракує!

Але водночас потрібно це унормувати, щоб у нас не було так, що будь-хто, хто має якийсь сертифікат іншою мовою на стіні біля столу, дає оголошення, що він психолог… І фактично руйнує душі хлопців чи родин. Тому що це дуже складна спеціалізація, треба пройти по лезу ножа для того, щоб не порушити, не зруйнувати, а допомогти. Не кожен може мати право надавати психологічну підтримку.

Є ідея в МОЗ щодо державної сертифікації психологів та укладання відповідного онлайн-реєстру. Це достатньо просто робиться, але необхідно це провести на нормативно-правовому рівні. Я підтримую ідею сертифікації.

- Продовжуючи медичну тему, запитаю про санаторно-курортне лікування ветеранів. Чому такі черги? (Учасники бойових дій мають право на щорічне безкоштовне санаторно-курортне лікування в закладі, путівки до якого придбані за рахунок коштів державного бюджету, - ред.).

- Черги дуже великі тому, що в нас бракує інфраструктури. Більше того, бракує фінансування.

Мінсоцполітики адміністрував це в такий спосіб: є перелік санаторно-курортних закладів, який дається ветерану. Він може між ними обирати. Після його вибору Мінсоцполітики напряму вже сплачує цим закладам. Таким чином, заклади мають конкурувати між собою за те, щоб більше прийшло саме до них.

Але коли починаєш вивчати питання – дізнаєшся, що хлопці не можуть отримати санаторно-курортне лікування тоді, коли вони хочуть його проходити. Їм, наприклад, надають можливість його проходити там, де вони хотіли – але у так званий мертвий сезон. Або не в тому закладі, де хотілося: але їм кажуть, що туди можливості їх відправити немає, "але ось сюди – якщо хочеш, то поїдеш". Це потрібно припиняти.

… Санаторно-курортне лікування - це не медичне лікування, не лікування з відновленням. Це такий собі відпочинок. Але в ньому є потреба! Воно гармонізує емоційний стан, дає можливість переключитися, змінити обстановку та збалансувати себе. Це держава гарантує і має виконувати. Але формат потрібно розширити. Додати туди сімейну реабілітацію. Додати окремо спроможність закладів надавати реабілітацію для сімей померлих і сімей загиблих, бо вони зараз ідуть за остаточним принципом, і це потрібно змінювати.

- Якщо людина не скористалася своїм правом поїхати в санаторій, вона може раз на два роки отримати компенсацію в розмірі 500 грн…

- Так, компенсація смішна. І більше того – є певний перелік діагнозів, які не дозволяють проходити санаторно-курортне лікування. Але людина є ветераном. У мене був недавно випадок у Дніпрі, коли до мене підійшли і розповіли таку історію.

Ми звернулися до МОЗ з тим, щоб опрацювати питання: які діагнози можуть кваліфікуватися як такі, що не дозволяють проходити санаторно-курортне лікування? Це потрібно для того, щоб ці люди – як правило, це особи з інвалідністю внаслідок війни – отримали можливість компенсації. І ця компенсація, з моєї точки зору має бути стовідсотковою. Це не популізм, це є можливим… Якщо така людина не використала можливість поїхати – то це не тому, що вона не захотіла. А тому, що їй не дозволяє лікар або її стан. Але це не означає, що її потрібно позбавляти її прав.

Тут ми виходимо знову на так звану монетизацію, яку потрібно давати ветеранам у повному обсязі – для того, щоб ветеран лише приймав рішення та ніс за нього відповідальність. Ти береш або послугу, або компенсацію – тобто, монетизовану послугу.

- Але "монетизувати" путівки в санаторії планується тільки для тих, хто не може туди поїхати згідно з кваліфікацією МОЗ?

- Поки що так. З чогось потрібно починати, чи не так? Саме з тих діагнозів, які поїхати не дозволяють. Але в ідеалі це має бути компенсація в повному обсязі для всіх.

Міністр у справах ветеранів Ірина Фріз: Монетизацію потрібно надавати ветеранам у повному обсязі, щоб людина вирішувала – послугу брати чи компенсацію 03

- У Міністерстві вже створено відділ для роботи з родинами загиблих?

- Він буде створений. Ми зараз на етапі формування Міністерства, на сьогодні 30,8% штату є укомплектованим.

- Це скільки осіб?

- Це більше 100, здається, осіб. Фактично всі - представники Держслужби у справах ветеранів. Чому так сталося? Пояснення спирається на чинне законодавство. За постановою про створення Міністерства, ми є правонаступниками Державної служби. За законодавством ми зобов’язані людям звідти запропонувати відповідну рівну посаду у Міністерстві або звільнення. Дуже мала частина вибрала звільнення.

- Що вважаєте своєю найбільшою перемогою?

- Ми – Міністерство, яке було створене в найкоротший термін, за 6 місяців з урахуванням всіх цих виборчих баталій та пертурбацій. Ми це зробили! Ми запустилися 1 липня, як і було зазначено в постанові.

Ми створили Громадську раду, раду ветеранів, які є запобіжником для того, щоб Міністерство ніхто не використовував у невідповідний для діяльності міністерства спосіб.

Ми розробили декілька ініціатив, декілька програм. А головне, я вважаю – ми знайшли фактичне фінансування на реєстр, маємо підтримку USAID.

У майбутньому наше Міністерство має стати прикладом того, як електронне урядування має полегшувати якісне адміністрування державної програми.

- Ви, мабуть, із сотнями ветеранів познайомилися за минулі місяці. Чия історія вас вразила, надихнула?

- Кожна, кожна... Це були найскладніші, напевно, у моєму житті сім місяців. Але й найщасливіші. Тому що такої кількості незламних, щирих, пасіонарних, по-хорошому амбітних, дуже чесних людей я у своєму житті раніше ніколи не зустрічала. Мені дуже приємно, що я маю в житті таку сторінку.

- Плануєте залишатися на посаді?

- Я реаліст. Нова коаліція буде формувати новий Кабмін. І мені дуже не до вподоби насправді реляції стосовно оптимізації діяльності уряду - спочатку це було від Адміністрації Президента, а вчора про це заявив прем’єр. Я бачу ризик того, що будуть намагатися скоротити нові міністерства.

До Міністерства у справах ветеранів потрібно ставитися дуже обережно. Не можна допустити, щоб Міністерство обнулили – тому що наразі держава не встигає і не спроможна формувати на потрібному рівні державну політику щодо ветеранів. Саме Міністерство має формувати її на центральному рівні, із широким обговоренням всіх своїх кроків безпосередньо з ветеранами. Вони мають відчувати, що це їхнє міністерство, що це захисник їхніх інтересів у виконавчій гілці влади. Мені видається, що вони це вже відчувають… Сподіваюсь, що так буде й надалі.

Валерія Бурлакова, "Цензор.НЕТ"