Загальна інформація про медико - психологічну допомогу ветеранам, які мають залежності

Міністерством у справах ветеранів України реалізується постанова Кабінету Міністрів України від 11.02.2026 №195, яка передбачає впровадження експериментального проекту з надання безоплатних послуг медико-психологічного супроводу ветеранам із розладами, що виникли внаслідок вживання психоактивних речовин, включаючи алкоголь.

Метою акта є апробація ефективних моделей допомоги з подальшим формуванням сталої державної системи, здатної забезпечити комплексну реабілітацію, відновлення функціонування, зменшення залежної поведінки та соціальну інтеграцію ветеранів. Реалізація проекту має стратегічне значення для збереження людського потенціалу держави.

Отримувачами послуг є ветерани які:

  -  мають встановлений медичний діагноз залежності або пов’язаних психічних і поведінкових розладів, внаслідок чого зазнали порушень фізичного чи психічного здоров’я та соціальної адаптації;

  -  надали відповідну інформовану письмову згоду;

  -  не мають медичних протипоказань;

  -  мають достатній рівень мотивації до подолання залежності.

Особи без встановленого діагнозу (епізодичне вживання) або у стані гострої інтоксикації до участі в проекті не допускаються.

Загальний механізм надання послуг:

Модель допомоги базується на мультидисциплінарному підході та поєднує медичні, психологічні та соціальні інтервенції. Ключовою організаційною одиницею є команда фахівців (лікар (психотерапевт, нарколог), психолог, психотерапевт, соціальний працівник), яка забезпечує безперервний супровід ветерана.

Алгоритм участі ветерана у програмі

Включення до програми. Ветеран проходить первинну оцінку відповідності критеріям, надає письмову згоду та підтверджує готовність до участі.

Діагностичний етап. Проводиться комплексна медико- та психодіагностика для визначення ступеня залежності та формування індивідуального плану супроводу.

Структура трирівневої системи супроводу:

перший рівень (стаціонарний, 30 діб). Інтенсивне лікування та формування основ для подальшої реабілітації.

Основний цикл супроводу (стаціонарний етап). Тривалість – 30 діб.

На цьому етапі:

формуються терапевтичні групи (від 10 до 15 осіб);

працює мультидисциплінарна команда;

реалізується інтенсивна програма лікування та психотерапії.

Супровід включає:

індивідуальну та групову психотерапію (зокрема когнітивно-поведінкову терапію, мотиваційне інтерв’ю, профілактику рецидивів тощо);

участь у групах підтримки (“рівний – рівному”, “12 кроків”, “анонімні залежні”);

соціально-психологічну підтримку;

сімейне, юридичне та соціальне консультування;

фізичну активність як елемент відновлення.

Другий рівень (амбулаторний, 30 діб). Щотижневі групові сесії та індивідуальні консультації (1 раз на тиждень).

Третій рівень (довготривалий, до 280 днів). регулярна (1 раз на тиждень) участь у групах підтримки.

Система контролю та моніторингу:

протягом усього періоду участі у програмі ветеран:

проходить регулярні медичні огляди;

здає лабораторні дослідження для контролю вживання психоактивних речовин.

Отримання послуг із медико-психологічного супроводу здійснюється на підставі:

самозвернення ветерана до суб’єкта надання послуг;

направлення лікаря, зокрема лікаря первинної медичної допомоги, лікаря-психіатра, нарколога або іншого лікуючого лікаря;

скерування суб’єктами соціальної роботи, центрами надання соціальних послуг, фахівцями із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб;

рекомендації (ініціювання звернення) членами сім’ї, за умови подальшого добровільного погодження ветерана;

скерування іншими суб’єктами, що забезпечують роботу з ветеранами (ветеранські простори, громадські організації тощо).

Допуск до участі у програмі здійснюється суб’єктом надання послуг за результатами первинної оцінки відповідності критеріям, визначеним постановою, та за умови надання особою інформованої письмової згоди.