VETERANS GO: інвалідний візок – не вирок, а новий виклик!
«Ми з побратимами вирішили організувати сходження на одну з найвищих вершин Львівської області гору Параску. У цій поїздці ми плануємо підняти на вершину кіборга, який був поранений в Донецькому аеропорті й не може самотужки зробити це сходження. Давайте разом допоможемо йому побачити красу оксамитових гір!», – це повідомлення на своїй сторінці Facebook колишнього розвідника, ветерана АТО/ООС, бійця ЗС України і взагалі унікальної людини Віктора Баранника, з якого розпочалось його нове, сповнене боротьби, звершень, і, зрештою, щастя, життя.
Історія Віктора – це розповідь про пошуки ветераном себе, відновлення сил після війни, пошук натхнення на початок нового цивільного життя, а потім – допомога побратимам й іншим людям, які постраждали від російської агресії.
Віктор має строкату довоєнну біографію – і хліб випікав, і таксі кермував, вчився на моряка, був барменом, клав гіпсокартон, і кораблі в польському Гданську будував.
Початок російсько-української війни застала Віктора у Польщі на заробітках. Першою чорною «ластівкою» військових подій стало поранення його давнього хорошого друга. Зі своєї заробітчанської зарплатні Віктор придбав для нього автівку, потім почав допомагати одному з добробатів Правого Сектору, а згодом і сам пішов служити до війська. Потрапив до одного з армійських полків спеціального призначення. Виконував завдання на Луганщині.
Сьогодні Віктор, який є професійним інструктором, окрім організації занять альпінізмом і гірським туризмом, також є ще й партнером Львівського центру допомоги учасникам бойових дій.
Однак шлях до цивільного життя був не простим. Якийсь час після демобілізації він не міг пристати до жодного берега, брався за різну роботу, але нічого не вдавалося, як хотілось. Єдине, що залишалося незмінним, – любов до гір і усього, що з ними пов’язано, втім, до війни це заняття було у нього як хобі.
«Я почав відвідувати різні курси та семінари із саморозвитку, започаткування бізнесу, – розповідає Віктор. – Зрештою, під час занять у «Школі лідерства для учасників АТО» ми отримали навчальне завдання із розробки бізнес-плану і стратегії власної справи. Коли почав шукати свою «шпарину» в бізнесі, почав консультуватися з викладачами. Мені порадили зробити прибутковою справою те, до чого лежить душа, серце і руки. Так з’явився невеличкий бізнес із проведення гірських тренінгів та підготовки людей до гірських походів».
З того часу Віктор вважає себе щасливим і вирішив ділитися своїм щастям з побратимами, допомагаючи їм підкорювати гори.
Бойове поранення, діагноз лікаря «параліч кінцівок»… Здавалося б все, на житті можна ставити хрест. Адже тепер твій життєвий простір обмежений виключно тими локаціями, куди може проїхати інвалідний візок.
Але ж ні! Ветерани бойових дій, які через поранення чи травми прикуті до інвалідного крісла, не перестали бути бійцями, не втратили активної життєвої позиції, не перестали прагнути пізнавати щось нове. Єдине, що їм потрібно для продовження активного повноцінного життя – підтримка і допомога тих, хто їх розуміє. Міцна і надійна рука побратима.
«Ініціатива Veterans GO народилась саме з цих думок, – наголошує Віктор Баранник. – Багато хто з хлопців, які воювали і отримали поранення, що обмежили їх можливості, ніколи в житті не були у горах, жодного разу не отримували насолоду від краєвидів із верхівок Карпат! Але це можливо було виправити. До того ж, втілити це – цілком реально».
Ініціатива відкрита не лише для ветеранів АТО/ООС. Вона об’єднує усіх небайдужих та щиросердних людей. Зі слів Віктора Баранника, у сходженнях активно допомагають й вимушені переселенці з Донбасу та Луганщини, і волонтери, і просто хороші, чуйні люди.
Про сходження Віктора Баранника та його підопічних, про їх боротьбу та відчай, про пошуки себе та радість перемог – читайте у розповіді Інформаційного агентства Міністерства оборони України АрміяInform.
