ЗВІТ про результати проведення консультацій з громадськістю щодо проєкту постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР”

На виконання вимог § 42 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2011 р. № 1156), та постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики”, з метою проведення публічних консультацій з представниками заінтересованих сторін, залучення громадян до участі в управлінні державними справами, надання можливості для їх вільного доступу до інформації про діяльність органів виконавчої влади, а також забезпечення гласності, відкритості та прозорості діяльності зазначених органів, у період з 01 жовтня по 15 жовтня 2026 року проводились консультації з громадськістю шляхом розміщення на офіційному сайті Мінветеранів проєкту постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР” (далі – проєкт постанови).

Проєкт постанови було оприлюднено на офіційному сайті Мінветеранів у підрозділі “Консультації з громадськістю” розділу “Громадськості”.

До обговорення проєкту постанови долучились Благодійна організація “Благодійний фонд “Рокада” та професор Робін Гудвін, Олена Орлова, Катерина Бучко, Віталій Харченко.

За результатами обговорення від учасників надійшло 4 пропозиції. Зазначені пропозиції Мінветеранів не враховані.

№ Пропозиція до проєкту Враховано/не враховано Обґрунтування причин неврахування
1 У підпункті 1 пункту 13 слова “періодично переглядається вказаними органами” замінити словами “переглядається вказаними органами не рідше одного разу на три роки з урахуванням актуальних статистичних даних, а рішення та розрахунок, на підставі якого його визначено, підлягають оприлюдненню”. Не враховано

На сьогодні чинна редакція Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470 (далі – Правила) містить низку неузгодженостей, які ускладнюють правозастосування.

З огляду на викладене, зміни, які передбачені у проєкті акта стосуються назви органу, який визначений у Правилах, але відсутній у системі органів місцевого самоврядування в Україні (виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів).

Водночас слід зазначити, що, зокрема згідно із частиною першою статті 140 Конституції України та частиною першою статті 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Таким чином, встановлення імперативного обов’язку переглядати рівень забезпеченості житлом “не рідше одного разу на три роки з урахуванням актуальних статистичних даних” обмежує право місцевих рад самостійно визначати доцільність такого перегляду (зокрема, залежно від стану житлового фонду громади та фінансових можливостей бюджету).

2

Доповнити пункт 13 підпунктом 9 наступного змісту:

“9) особи з інвалідністю, житло яких з урахуванням їх функціональних обмежень не забезпечує безперешкодного доступу та не може бути належним чином пристосоване”.
Не враховано

Відповідно до підпункту 2 пункту 13 Правил вже визначено, що громадяни, які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам визнаються потребуючими поліпшення житлових умов.

При цьому слід зазначити, що формулювання “житло яких …не забезпечує безперешкодного доступу та не може бути належним чином пристосоване” є оціночним. Законодавство не містить чіткого механізму визнання об’єкту нерухомості таким, що не може бути пристосований (усунення архітектурних бар’єрів, встановлення пандусів, перепланування тощо), а також суб’єкта владних повноважень, які здійснюють таку діяльність.

Запровадження у Правилах зазначеної норми може призвести до корупційних ризиків та судових спорів, а також до збільшення черги на квартирний облік без реального виділення ресурсів для забезпечення житлом громадян.

3

Пункт 13 доповнити новим абзацом такого змісту:

“При визначенні підстав для визнання громадян такими, що потребують поліпшення житлових умов, враховується житлова нерухомість, що належить на праві власності громадянину та членам його сім’ї, включеним разом із ним до складу осіб, щодо яких визначається право на поліпшення житлових умов, з урахуванням розміру належних їм часток у праві власності та за умови фактичної придатності такого житла для проживання (не враховується житлова нерухомість, знищена або пошкоджена до стану, непридатного для проживання, розташована на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, а також в інших випадках, передбачених законом).”
Не враховано

Запропонована норма є недоцільною через порушення принципу правової визначеності.

Зокрема, формулювання “за умови фактичної придатності такого житла для проживання” є оціночним і не містить відсилання до конкретного нормативно-правового акта та/або процедури, якою встановлюється така придатність.

Крім цього, запропонована норма щодо “членам його сім’ї, включеним разом із ним до складу осіб, щодо яких визначається право на поліпшення житлових умов” може призвести до ризиків правової колізії, а також до зловживанням шляхом штучного включення/виключення осіб до/зі складу заявників.

Адже, таким чином, заявник на власний розсуд визначає, кого саме з членів своєї сім’ї він включає до заяви, що дає змогу не вказувати одного з членів сім’ї (наприклад, другого з подружжя чи повнолітніх дітей), на якого оформлена житлова нерухомість.

При цьому, у чинному законодавстві передбачені різні підходи щодо визначення кола осіб, які відносяться до членів сімей (стаття 3 Сімейного кодексу України, стаття 10 та 10-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу” – щодо членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників і Захисниць України тощо).

Також не визначено, за якими саме критеріями особа вважається членом сім’ї для цілей цього абзацу (факт спільного проживання, пов’язані спільним побутом, спорідненість чи реєстрація місця проживання).

Водночас на даний час існує проблема фактичного проживання без реєстрації, коли в умовах активної внутрішньої міграції та воєнного стану місце реєстрації членів сім’ї часто не збігається з місцем їхнього фактичного проживання. Невизначеність того, чи достатньо формального родинного зв’язку, чи потрібне спільне проживання, породжуватиме судові спори.

Також слід зазначити, що основні правові, економічні, соціальні та організаційні засади житлової політики щодо реалізації права осіб на житло, забезпечення сталого та ефективного використання житлового фонду України визначені Законом України “Про основні засади житлової політики”, прийнятим Верховною Радою України 13.01.2026 за № 4751-IX (далі – Закон).

З огляду на те, що Законом встановлені нові засади та напрями, які визначатимуть житлову політику України, у відповідності до чого буде осучаснено законодавство, не вбачається доцільним вносити суттєві зміни до Правил.

4

Доповнити пункт 13 новим абзацом такого змісту:

“При визначенні потреби в поліпшенні житлових умов осіб з інвалідністю внаслідок війни додатково враховується фактична придатність житлового приміщення для проживання з огляду на індивідуальні потреби особи, зокрема доступність входу до будинку та житлового приміщення, можливість користування приміщеннями, самостійного пересування та безпечного виходу з будинку.

Наявність у власності особи або членів її сім'ї житлового приміщення, яке через архітектурні бар'єри чи інші об'єктивні обставини не може бути використане для проживання відповідно до потреб, пов'язаних з інвалідністю, не повинна бути єдиною підставою для відмови у визнанні такої особи такою, що потребує поліпшення житлових умов.

Оцінювання придатності житлового приміщення здійснюється з урахуванням індивідуальних функціональних потреб особи та можливості адаптації житла”.

Не враховано

Відповідно до підпункту 2 пункту 13 Правил уже передбачено підставу для визнання громадян такими, що потребують поліпшення житлових умов, у разі проживання у приміщеннях, які не відповідають установленим санітарним і технічним вимогам. Таким чином, чинне регулювання вже враховує випадки, коли технічний стан житлового приміщення не забезпечує належних умов для проживання.

Разом з тим слід зазначити, що Правила № 470 регулюють питання взяття громадян на квартирний облік, визначають підстави та порядок визнання їх такими, що потребують поліпшення житлових умов. При цьому питання оцінювання індивідуальних функціональних потреб осіб з інвалідністю, визначення придатності житлових приміщень з урахуванням таких потреб, а також адаптації та пристосування житла для забезпечення безперешкодного доступу, самостійного пересування і безпечного користування ним не належать до предмета правового регулювання зазначених Правил.

Слід також зазначити, що питання забезпечення доступності житлового середовища та усунення архітектурних бар’єрів є складовими державної політики у сфері безбар’єрності. Зокрема, Національною стратегією із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р, визначено стратегічні напрями формування фізичної безбар’єрності, зокрема забезпечення доступності будівель, споруд та об’єктів фізичного оточення. Реалізація зазначених завдань передбачає застосування відповідних механізмів у сферах будівництва, містобудування, архітектури та пристосування житлового фонду до потреб маломобільних груп населення.

З огляду на викладене, запропоновані доповнення за своїм змістом спрямовані на врегулювання питань оцінювання доступності житла та його адаптації до індивідуальних потреб осіб з інвалідністю, що виходить за межі предмета правового регулювання проєкту акта. Ураховуючи зазначене, пропозиція не підтримується.

Інші статті