Знайомство зі збірною України: Олексій Дернов
Продовжуємо знайомство з українською збірною, яка представлятиме нашу країну на міжнародних змаганнях Marine Corps & Air Force Trials. Сьогодні розповідаємо про ветерана-спортсмена Олексія Дернова родом із Знам’янки, Кіровоградської області — учасника збірної України, для якого спорт став важливою частиною відновлення після поранення.
До повномасштабної війни Олексій працював машиністом електровоза в Укрзалізниці. Цей досвід сформував уважність до деталей, уміння орієнтуватися на місцевості, працювати в будь-яких умовах і швидко реагувати на зміни — навички, які згодом стали важливими у війську. У 2023 році він пішов на службу — свідомо і без довгих вагань. Служив у морській піхоті, проходив навчання за кордоном, виконував бойові завдання на Донбасі. У червні 2023 року отримав важке поранення, після якого розпочався тривалий період лікування й відновлення.
Повернення до руху стало для нього головною ціллю. До поранення спорт був постійною частиною життя — Олексій займався середньовічним боєм, фехтуванням у повних обладунках і стрільбою з лука.
Після поранення для Олексія було важливе швидше почати рухатись. Саме тому, як тільки лікарі дозволили додати активність, він одразу зосередився на реабілітації — багато працював із тілом, мав постійні заняття з реабілітологом, щоб якнайшвидше відновитись.
Коли зміг більш упевнено ходити, з’явилася нова ціль — знову бігти. До поранення біг був частиною його життя, і саме цього руху бракувало найбільше. Перша спроба виявилася передчасною — тіло ще не було готове. Але замість зупинитися він просто продовжив готуватися. У цей період великою опорою стала підтримка дівчини, рідних і друзів.
Після повернення з госпіталів Олексій знову пішов у зал, тренувався з тренером, а з переїздом до Вінниці долучився до ветеранської спортивної спільноти «Вінницькі Титани». Саме там спорт став системним — із регулярними тренуваннями, підтримкою команди й відчуттям спільного руху вперед.
Найскладнішим став перший серйозний виклик — пробігти свій перший кілометр.
«Перший забіг — дощ, було дуже важко, постійно хотілося зійти. Але я розумів — треба. Навіть якщо повільно, навіть із зупинками — треба добігти до кінця. У мене така риса характеру: якщо я щось вирішив, то буду пробувати, навіть коли боляче і не виходить з першого разу. Можливо, повільно, з паузами — але я все одно йду далі».
Сьогодні Олексій займається бігом, плаванням, кульовою стрільбою та волейболом сидячи. Каже, що не намагається знайти один «правильний» вид спорту — пробує різні формати й залишає ті, які підходять саме йому.
«Я до тридцяти років бігати взагалі не любив. А тепер це частина мого життя. Просто не боятись пробувати різне».
Сьогодні Олексій поєднує спорт із роботою у фонді Future for Ukraine — організації, яка підтримує ветеранів і ветеранок у протезуванні та реабілітації, допомагає дітям з аутизмом і родинам, які переживають невизначену втрату. У фонді він залучений у розвиток соціальних проєктів — від організації процесів до запуску нових напрямів допомоги.
Бути частиною національної збірної України для Олексія честь і велика відповідальністю. Для нього це можливість показати, що навіть після поранення людина може залишатися активною і рухатися далі — у своєму темпі.
«Хочеться докласти максимум зусиль і показати, що навіть після поранень ми можемо рухатися далі й звершувати нові вершини. Особливо тоді, коли поруч команда».
Тим ветеранам і ветеранкам, які лише думають про спорт, Олексій радить не чекати ідеального моменту.
«Я вважаю, що завжди треба пробувати — навіть якщо сумніваєшся. Не все одразу підійде, щось відсіється, але так ти поступово знаходиш своє. Моє правило просте: зараз або ніколи. Сказав собі — пішов і спробував. Так, може бути важче і повільніше, але ти все одно можеш. А з часом приходить і сила, і швидкість. Головне — не здаватися».
Формування, підготовка та участь української збірної здійснюється Міністерством у справах ветеранів України спільно з Центром ініціатив «Повернись живим» на виконання Стратегії ветеранської політики та реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, розробленої за ініціативи Першої леді Олени Зеленської.
