«Я себе знайшов у праці»: як ветеран Валентин Костиря створив «Фундук з Райка» та допомагає фронту 

Повномасштабне вторгнення застало Валентина Костирю (позивний «Бульба») у Франції, де він працював водієм-далекобійником. Не вагаючись, чоловік повернувся захищати рідну землю з власним мисливським карабіном.

Далі були бої під Мощуном у ССО «Азов», Запоріжжя, Донеччина та Бахмут у складі 3-ї ОШБр. Проте через серйозне ушкодження хребта воїна згодом звільнили зі служби. Повернення до цивільного життя супроводжувалося бюрократією ВЛК, МСЕК та пошуком нових сенсів. Впоратися з психологічною порожнечею допомогли підтримка дружини та фізична праця на землі.

Ще понад 10 років тому Валентин посадив під Каневом перші 200 кущів фундука на городі матері. Після фронту цей сад переріс у ветеранський бізнес «Фундук з Райка: сад ветерана». Минулого року він виростив близько 1700 саджанців і зібрав понад 300 кг горіхів.

Знаючи потребу бійців у швидкому й поживному харчуванні, Валентин разом із волонтерами почав виготовляти з урожаю енергетичні батончики для 3-ї ОШБр, 110-ї бригади та інших підрозділів. Також він продовжує переганяти автівки з Франції для ЗСУ.

Механізувати господарство допомогла перемога в конкурсній програмі «Варто: РОБИти СВОЄ 2.0» від Українського ветеранського фонду Мінветеранів. Завдяки гранту захисник облаштував крапельний полив, замовив горіхокол, очищувач, аспіраційну колону та придбав трактор. Це зекономило сили й дозволило закласти новий маточник для розширення саду.

«Перший час після війни не хотілося нічого робити. Я себе знайшов у праці — саме робота мене витягнула. Поки триває війна, кожен має робити те, що може: або у війську, або для війська», — підкреслює Валентин Костиря.