Всі наші програми підтримки враховуватимуть потреби й унікальний досвід родин полонених та зниклих безвісти Захисників та Захисниць, — Руслан Приходько
Про це ветеран, заступник Міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько зазначив під час панельної дискусії до Дня Героїв, присвяченої підтримці родин полонених та зниклих безвісти Захисників та Захисниць.
До розмови долучилися визволені з полону оборонці, їхні рідні, а також родини зниклих безвісти воїнів, правозахисники, журналісти та експерти. Серед учасників — мати зниклого безвісти Захисника, очільниця ГО “Жінки роду” Ірина Таранова, донька полоненого морпіха, голова БФ “Серце в дії” Катерина Музлова та визволений з полону військовослужбовець Євгеній Дідківський.
“Родина повністю переживає весь шлях разом із Захисником чи Захисницею, і ці процеси нерозривно пов’язані. Тому всі наші програми мають враховувати потреби, можливості й досвід таких родин. Цей досвід — унікальний і специфічний, він потребує окремої уваги й роботи. Ми сфокусовані на тому, щоб у центрі державної політики була людина — ветеран та його родина як основна цінність. Має бути забезпечене максимальне відновлення за всіма можливими показниками. Так, наша медицина ще не ідеальна, але вона вже краща, ніж була вчора, і значно краща, ніж два чи більше років тому”, — наголосив під час дискусії Руслан Приходько.
За словами заступника Міністра, наступний важливий крок — створення системи, яка забезпечуватиме підтримку здоров’я ветеранів й ветеранок упродовж усього їхнього життя. Це має стати одним із ключових принципів державної політики. Наразі вже розроблено низку відповідних законопроєктів, які опрацьовуються разом із народними депутатами та Комітетом з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Інші спікери зазначили, що після повернення з полону ветерани й ветеранки часто опиняються в інформаційному вакуумі — їм бракує чітких і доступних відомостей про програми підтримки. Учасники дискусії домовилися про подальшу співпрацю в цьому напрямку — зокрема щодо покращення інформування та координації зусиль між громадськістю і державою.
