Від медичної допомоги до працевлаштування: як працюватиме Державна служба супроводу ветеранів й ветеранок


В Україні буде створено Державну службу супроводу ветеранів. Її мета — змінити підхід до підтримки ветеранів і ветеранок: замість самостійного пошуку необхідних послуг та установ людина матиме закріпленого фахівця, який координуватиме весь її маршрут і стежитиме за результатом.

Концепцію нової системи представило Міністерство у справах ветеранів під час засідання Координаційного штабу з питань реалізації державної ветеранської політики. Засідання відбулося під співголовуванням Першого віце-прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Міністра у справах ветеранів України Віталія Кіма.

Як працюватиме нова система, розповів перший заступник Міністра у справах ветеранів Сергій Рекун.

Передбачається, що Державну службу супроводу ветеранів (ДССВ) буде створено на базі ДНТ “Державний ветеранський простір”. Вона матиме центральний і регіональний рівні, а також мережу фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб.

Після отримання інформації про демобілізацію або висновку ВЛК дані людини автоматично надходитимуть до CRM-системи «Оскар». Після цього ветерану чи ветеранці призначатимуть фахівця із супроводу, який має зв’язатися з людиною протягом 24–48 годин.

Під час першого контакту фахівець оцінюватиме основні потреби ветерана або ветеранки: стан здоров’я, необхідність протезування, психологічний стан, житлові питання та можливості економічної самореалізації.

На основі цієї оцінки формуватимуть індивідуальний план дій, який ветеран зможе погодити через «Дію». Маршрут передбачатиме п’ять основних етапів:

  • підготовка до звільнення з військової служби;
  • перехід до цивільного життя;
  • відновлення здоров’я та психологічна підтримка;
  • економічна незалежність і професійна самореалізація;
  • соціалізація та участь у житті громади.

Надалі фахівець координуватиме проходження всього маршруту та стежитиме, щоб необхідні послуги були не лише призначені, а й фактично отримані.

«Критерієм роботи і супроводу має бути не кількість консультацій чи виданих направлень, а фактичний результат для ветерана та його родини», — наголосив Сергій Рекун.

Зокрема, фахівець координуватиме взаємодію ветерана з Міноборони, МОЗ, органами місцевого самоврядування, службою зайнятості та іншими установами.

Також запропоновано змінити підхід до оцінки навантаження на фахівців із супроводу. Замість нинішньої моделі, за якої на одного фахівця може припадати до 100 людей, планують запровадити бальну систему, яка враховуватиме складність кожного окремого кейсу.