Від дитячого захоплення до власної промислової пасіки: історія ветерана Олександра Герасімова
Любов до бджільництва в Олександра Герасімова з'явилася ще в дитинстві. Будучи хлопцем, він годинами спостерігав за великою пасікою в Криму, а згодом це захоплення стало справою його життя.
Сьогодні Олександр — ветеран, чинний військовослужбовець Національної гвардії України та власник пасіки, яка налічує вже понад 200 бджолосімей. Разом із родиною він працює над тим, щоб перетворити невелике господарство на сучасну промислову кочову пасіку.
Перші бджолосім'ї чоловік завів ще наприкінці 1990-х років. Спочатку тримав їх для власної родини, а згодом почав поступово розширювати господарство. До повномасштабного вторгнення працював у сфері вантажних перевезень, займався підприємництвом, але пасіка завжди залишалася важливою частиною його життя.
У лютому 2022 року Олександр добровільно став до лав Національної гвардії України. Поки він виконував бойові завдання на Донеччині та Лиманському напрямку, пасіку допомогли зберегти батько та дружина Наталія.
«Пасіку тоді хотіли або продавати, або якось рятувати. Батько і дружина підтримали мене, сказали не продавати. І фактично вони її зберегли», — розповідає військовий.
Згодом Олександр вирішив масштабувати власну справу та подався на конкурсну програму «Варто РОБИти СВОЄ 2.0» від Українського ветеранського фонду Мінветеранів.
Завдяки грантовій підтримці родина придбала нові вулики, рамки, вощину, вантажний автомобіль та автоматичну лінію для відкачування і переробки меду. Це дозволяє переходити від стаціонарного бджільництва до кочового формату та значно збільшувати виробничі можливості господарства.
Нині на пасіці вже 206 бджолосімей, а найближчим часом їхню кількість планують збільшити майже до 300.
Кочова пасіка дає змогу перевозити бджіл ближче до полів, садів та лісів під час цвітіння, що суттєво підвищує продуктивність.
«Коли пасіка стоїть безпосередньо біля поля чи лісу, бджола не витрачає сили на довгі перельоти. Вона приносить більше меду, робить більше вильотів за день і має більше шансів повернутися до вулика навіть під час негоди», — пояснює Олександр.
Разом із дружиною ветеран веде детальний облік кожної бджолосім'ї, працює над розширенням асортименту продукції та розвитком власного бренду «Пасіка Герасімова. Мазурівська бджілка». У планах — запуск онлайн-магазину та виробництво нових продуктів, зокрема крем-меду, пилку та прополісу.
Олександр переконаний: підтримка ветеранського підприємництва допомагає не лише розвивати власну справу, а й знаходити нові сенси після пережитого на війні.
«Дуже важливо говорити про свої історії й показувати, що навіть після всього пережитого можна створити власну справу. Коли є підтримка родини, побратимів і держави — тоді з’являється стимул жити й працювати далі», — говорить він.
Сьогодні пасіка для родини Герасімових — це більше ніж бізнес. Це справа, яку вдалося зберегти попри війну, службу та постійні ротації. І тепер вона продовжує зростати разом із мрією створити сучасну українську пасіку, що працюватиме ще багато років після перемоги.
