Поради психологів - не ховатись за масками, тим паче нав’язаними стереотипами про ветеранів
Мужні воїни повертаються додому… Усі випробування ніби позаду, але швидко стає зрозумілим, що на бійців знову чекає боротьба – зі шкідливими стереотипами, підступними «мисливцями на людей», із недосконалістю наших державних структур та навіть – із самими собою.
Хто формує імідж учасників АТО
Період «першої закоханості» у колишніх вояків пройшов досить швидко, і за ним прийшло розуміння, що так само, як різними можуть бути вчені чи вчителі, лікарі чи робітники, двірники чи продавці, такими ж різними можуть бути й ті, хто брав участь у бойових діях.
Добропорядні, законослухняні, самодостатні, зрілі, з почуттям власної гідності ветерани практично не привертають до себе уваги. Вони просто живуть, працюють, вчаться, лікуються, цінують підтримку сім’ї, із вдячністю приймають допомогу, але при цьому більше розраховують на себе, аніж на державу. А ось у центрі загальної уваги, на жаль, опиняються ті, хто хоче вибити зі свого статусу максимальні дивіденди – політичні, матеріальні або хоча б моральні у вигляді самоствердження. А ще – особистості демонстративні, деструктивні, істеричні, з неадекватною самооцінкою. Часто-густо це також ті, хто з різних причин не змогли успішно адаптуватися до мирного життя, вчасно прийняти допомогу фахівців, розв’язати свої психологічні проблеми… Їх загалом не так уже й багато – той саме відсоток, що й у суспільстві в цілому. Але саме ці персонажі більш помітні і тому впливають на формування іміджу учасників АТО.
Маски, які заважають жити
Як і будь-хто, ветерани часом обирають певну роль, чіпляють на себе своєрідну «маску», яка з часом починає керувати ними, не дозволяючи змінитися, успішно адаптуватися до мирного життя, вибудувати здорові стосунки з близькими, стати повноцінним членом суспільства. Згадаємо деякі з подібних ролей та риси, які притаманні кожній із них.
«Правдошукач»: Хвороблива принциповість, неготовність до сприйняття соціальних процесів у всій повноті. Чорно-біле сприйняття дійсності, пошук зрозумілого ворога, з яким треба боротися.
«Соціально неповноцінний»: Невміння самостійно розв’язувати свої проблеми, ходити по інстанціях. Безробіття, в тому числі психологічне, неготовність повернутися до більш скромної підпорядкованої ролі в мирному житті. Розірвані соціальні зв’язки, погіршення сімейних відносин.
«Вічний ветеран»: Егоцентризм, сприйняття ролі учасника АТО як головної у своєму житті. Зупинка в професійному та особистісному розвитку. Байдужість до інших людей, небажання звернути увагу на весь спектр соціальних проблем.
«Командир»: Пошук тих, ким можна командувати, керувати й маніпулювати. Перебільшення своєї суспільної ролі, солдафонство, сімейна тиранія.
«Рядовий»: Несамостійність, пошук «командира», який візьме на себе відповідальність за його життя та вирішуватиме, що треба робити, кого вважати ворогом, до якої сили доєднатися.
«Адреналінщик»: Роздратування проти розміреного способу життя, рутини. Пошук яскравих вражень, небезпечних ситуацій із загрозою для життя.
«Ностальгатор»: Сприйняття часу служби як найяскравішого періоду в житті. Ідеалізація товаришів по зброї, перебільшення їх відданості й дружби.
«Утікач»: Пошук можливості повернутися на військову службу як спосіб утечі від соціальних і психологічних проблем.
«Герой»: Манія величі, зарозумілість, вимагання почестей, особливого ставлення до себе, в тому числі від близьких. Зневажливе ставлення до звичайної праці та сімейних обов’язків – не «панська» це, мовляв, справа.
«Самозванець»: Сприйняття пільг, пошани і статусу учасника АТО як незаслужених. Хвороблива фіксація на епізодах панічних атак, хвилинах слабкості або розгубленості, звичайних в умовах бойових дій.
«Винуватець»: Деструктивне переживання провини (часом перебільшеної) у зв’язку із загибеллю товаришів, невиправданими втратами, поразками. Невміння «перетравити» проблему, щоб рухатися далі.
«Людина-невидимка»: Асоціальність, замкненість, відчуження, підозріливість. Випадіння з поля зору соціальних служб, волонтерів, друзів, а часом і рідних.
«Обраний»: Вседозволеність, пошук самовиправдань, теоретизування, чому йому дозволено більше, ніж іншим. Внутрішня розпущеність, незрілість, схильність до маніпулювання близькими.
«Крутий хлопець»: Категоричність, грубість, хамство, сімейна тиранія, нестриманість, агресивність, невміння вибудовувати відносини в соціумі.
«Жертва»: Постійне жаління себе, скиглення. Перебільшення своїх колишніх випробувань і страждань. Небажання зрозуміти страждання інших, зокрема те, що пережили рідні і близькі, «втеча у хворобу».
«Пільговик»: Сприйняття себе як «вибивальника» пільг. Хвороблива фіксація на тих обіцянках, які держава не в змозі виконати. Війна з бабусями за безкоштовний проїзд у маршрутках. Споживацькі настрої, невміння взяти долю у свої руки.
«Суїцидальник»: Реальні чи демонстративні спроби самогубства. Підсвідомі суїцидальні настрої (відмова від лікування та реабілітації, небажання звертатися до фахівців) – нерідко на тлі психічних розладів.
«Недовірливий»: Страх визнання своїх внутрішніх проблем та відповідно страх звернення до неврологів, психологів, психотерапевтів, психіатрів. Переживання на тему «що люди скажуть».
«Недоторка»: Дратівливість, істеричність, примхливість, інфантильність, чіпляння за слова – як нездоровий спосіб самоствердження.
«Життя на потім»: Відмова собі й рідним у тому, щоб радіти життю, займатися чимось, що не пов’язане безпосередньо з війною, розвиватися. Відкладання усього життя на потім, «коли буде мир», «коли наведемо лад».
«Залежний»: Зловживання алкоголем, наркоманія, інші шкідливі залежності, які лише поглиблюють психологічні проблеми. Нерідко – внаслідок неготовності вирішувати всі перераховані та інші психологічні проблеми.
Це досить умовна класифікація – адже одній людині можуть бути притаманні різні ролі, маски можуть мати різну міру впливу на особистість чи мати тимчасовий характер.
На щастя, більшість учасників бойових дій самостійно або за допомогою фахівців успішно долають всі труднощі адаптації до мирного життя, не дають маскам “прирости” до себе, виходять із кризи більш стійкими, зрілими, серйозними, самодостатніми людьми, наділеними новим умінням – гідно долати всі небезпеки і складнощі мирного життя.
Джерело: Києво-Святошинський центр соціально-психологічної реабілітації населення
