Нову українську стрічку про життя після війни покажуть на Венеційському кінофестивалі

Двадцять восьмого серпня розпочнеться 76-й Венеційський кінофестиваль, на якому покажуть новий фільм українського режисера Валентина Васяновича «Атлантида». Картина бере участь у конкурсній програмі «Горизонти» — другій за значимістю після основного конкурсу. «Атлантида» — фільм про час, коли війна в Україні закінчиться, а ті, хто воював, повернуться додому і намагатимуться знайти сенс жити наново, без війни. Ми вже писали про те, як актори, які зіграли головні ролі, ставляться до ідеї такого фільму. До «Атлантиди» Васянович зняв три художні фільми і був оператором ще трьох картин. Серед них — «Плем'я» Мирослава Слабошпицького. У 2017 році картину «Рівень чорного» Васяновича номінували на «Оскар». Кореспондент theБабеля Тома Балаєва записала розповідь Васяновича про те, як він повністю змінив концепцію нової картини, чому не хотів знімати професійних акторів, і як потрапив на Венеційський кінофестиваль.

До «Атлантиди» я підходив двічі. Хотів відрефлексувати війну — найяскравішу драму, що з нами відбувається. Почав писати сценарій. Спочатку це була історія про тут і тепер, але мені не подобалося те, що я мав виводити там протагоніста і антагоніста, наділяти їх жанровими рисами, показувати їхнє протистояння. З'являвся яскраво виражений політичний контекст.

Я думав, як уникнути цього, і вирішив перескочити в майбутнє, коли війна вже скінчиться. Зняти антиутопію, працюючи з результатами конфлікту. Коли з'явилася ця ідея, мені стало дуже комфортно, і я зрозумів, що це правильне рішення.

Події у фільмі відбуваються в 2025 році. Це оптимістичний сценарій, я розумію, що війна не закінчиться так скоро. Головний герой воював і повернувся додому, на схід України. Намагався знайти роботу, але всі підприємства закрилися, зона стала нежитловою. Герой страждає від посттравматичного синдрому, дія відбувається на тлі екологічної катастрофи. У такій ситуації я намагався знайти щось, що зможе утримати героя на сході. Не виїхати до Києва чи за кордон, а залишитися вдома.

У фільмі немає професійних акторів. Це усвідомлене рішення — я хотів знімати тих, хто справді воював. Це ж видно по очах і за поведінкою. Це достовірно і не викличе питань у глядачів, які самі пройшли війну.

У фільмі три актори. Головного героя зіграв Андрій Римарук. Він служив у розвідці, а зараз працює у фонді «Повернись живим» і поки не може повноцінно увійти в мирне життя. У нього є дружина й діти, але він і досі постійно мотається на схід і більше часу проводить там, ніж тут. Головну жіночу роль зіграла Людмила Білека, вона була парамедиком, а потім створила тренінговий центр тактичної медицини. Друг головного героя гине у третій сцені. Його зіграв Василь Антоняк, він воював у «Айдарі». Ми знімали фільм у Маріуполі і околицях, і всі епізодичні ролі зіграли місцеві жителі.

Більше про фільм та його прем'єру читайте на TheБабель