Бранку концтабору, громадську діячку Анастасію Гулей відзначено Орденом “За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччини”

Друга світова війна безжально руйнувала долі українців. Сотні зруйнованих міст, мільйони воїнів, які так і не повернулися додому, мільйони юнаків та юнок, які пережили жахіття концтаборів.

"Назавжди запам'яталася картина: мати сіє борошно, щоб спекти мені коржики на дорогу, біля порогу лежить зарізана курка ще не обскубана – теж для мене, я лежу на печі за ширмочкою, думаю що взяти мені на дорогу. Та ось заходять у хату староста села Захарченко і поліцай Павло, якого прозивали "Габло". Довго не говорили, дали повістку,  взяли підпис, пригрозили, щоб не подумала знову тікати, бо випровадять матір. Отут мама заголосила, щось підказувало їй – наступило найстрашніше" – пригадує Анастасія Гулей.


Анастасія Василівна Гулей – бранка концтабору, голова Української організації борців антифашистського опору (колишніх в’язнів фашистських концтаборів),  жінка неймовірної сили та відваги, яка не лише повернулася додому, а  після повернення здійснила значний внесок у поширення правди про жахи Другої світової війни.

17 липня 2020 року, на передодні 95-річчя Анастасії Гулей, Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Анка Фельдгузен за дорученням Федерального президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра вручила Орден “За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччини”.

Після звільнення з концтабору пані Анастасія не змогла забути жах тих часів та вирішила об’єднати борців антифашистського опору та поширити історію боротьби.  Вручення цього ж ордену є підтвердженням невтомної праці Анастасії Василівни та її величезний вклад у розвиток україно-німецької дружби, активну життєву позицію, розвиток ветеранського руху.

Під час вручення Ордену були присутні представники Міністерства у справах ветеранів України та громадськість, які привітали жінку, висловили найщирішу вдячність та побажали сил і натхнення у її громадській діяльності.

Лише спілкуючись з очевидцями подій, пам’ятаючи історію нашого народу та поширюючи її ми зможемо вкотре повернути територіальну цілісність нашої держави.