Знайомство зі збірною України: Сергій Гурдуза
Продовжуємо знайомство з українською збірною, яка представлятиме нашу країну на міжнародних змаганнях Marine Corps & Air Force Trials 2026.
Сьогодні — історія Сергія Гурдузи, ветерана з Київської області, для якого спорт став точкою опори після завершення служби — і несподівано відкрив новий професійний шлях.
Сергій має багаторічний досвід служби — з 2014 року він захищав Україну на різних напрямках, пройшов шлях від перших ротацій до повномасштабної війни. Після звільнення за станом здоров’я почав шукати нову точку опори — і знайшов її у спорті.
Спорт був у його житті завжди — ще з дитинства це були футбол, волейбол і баскетбол, по кілька тренувань на день. Після багатьох років у війську Сергій опинився в точці запитання: що далі? Відповідь прийшла, коли він побачив у Facebook оголошення про заняття з волейболу сидячи — як формат реабілітації.
«Я думав, що це буде щось дуже просте — більше для реабілітації. А насправді після перших тренувань я ледве міг рухатися, але я дав слово собі приїхати ще раз — і приїхав. Я майже два роки нічим не займався, не було нормальної реабілітації, і тіло це одразу показало. Перші тренування були важкі, але мені сподобалося. Коли щось по душі, ти не думаєш про результати — ти просто хочеш їхати і займатись. Команда, підхід, люди поруч — усе зійшлося. Якби не вони, я не був би там, де я є зараз. За це я їм дуже вдячний», — каже Сергій.
Сьогодні Сергій тренується 4–5 разів на тиждень, а перед змаганнями — майже щодня, і працює тренером з волейболу сидячи для ветеранів в Академії спорту в Бучі.
У його секціях займаються не лише ветерани, а всі охочі — головне бути готовим до командної гри і бажання займатись спортом.
«Коли мені зателефонували і запропонували в громаді проводити секції з волейболу для ветеранів, я одразу погодився оскільки завжди мріяв поєднати своє життя зі спортом» — згадує Сергій.
Паралельно Сергій навчається у сфері фізичного виховання і спорту та ініціював разом з друзями створення ветеранської команди Volley Brothers Kyiv Region, яка представлятиме Київщину на всеукраїнських змаганнях.
«Я не люблю виходити на майданчик просто заради участі. Якщо граєш — то по-справжньому. Для мене важливі емоції, виклик до себе і відчуття росту», — говорить Сергій.
Про національну збірну України він не думав — тому запрошення стало справжньою несподіванкою.
«Це велика честь. Я про таке навіть не мріяв. Чесно — досі не можу повірити, що це можливо в моєму віці й після всього, що було зі здоров’ям. Я просто тренувався, бо мені це подобалося, робив те, що було по душі. А потрапляння до збірної — це вже наслідок цієї роботи. Хочеться гідно представити Україну.»
Окрім волейболу сидячи, Сергій виступатиме також у регбі, стрільбі з лука та баскетболі на кріслах колісних.
Тим ветеранам і ветеранкам, які лише думають про спорт, Сергій радить спробувати різні формати, поки не знайдете «свій».
«Не зайшов волейбол — значить, спробуй інше. Є стрільба, стрільба з лука, регбі, гольф, боулінг. Мені завжди мало спорту. Якби в добі було 90 годин — я б усім займався», — усміхається він.
«Тут коло своїх людей, яким не треба нічого пояснювати. Якщо якийсь вид спорту тобі підійде — ти захочеш до нього повертатися і тренуватись ще. А сидіти вдома — це точно не вихід. Після всього, що ми пройшли, здаватися просто немає сенсу».
Формування, підготовка та участь української збірної здійснюється Міністерством у справах ветеранів України спільно з Центром ініціатив «Повернись живим» за підтримки Укргазбанку на виконання Стратегії ветеранської політики та реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, розробленої за ініціативи Першої леді Олени Зеленської.
