Знайомимось з Геннадієм Попенком — ветераном, речником Міністерства у справах ветеранів України
Сьогодні знайомимось з Геннадієм Попенком — ветераном, речником Міністерства у справах ветеранів України
Після деокупації Київщини у 2022 році Геннадій Попенко ухвалив рішення стати до війська. Добровільно мобілізувався, служив солдатом і виконував завдання з відбиття дронових і ракетних атак, сприяв антидиверсійній роботі, долучався до розмінування та охорони стратегічних об’єктів. Згодом продовжив службу в 59-й окремій мотопіхотній бригаді, а потім — у складі резервного підрозділу.
На Запорізькому напрямку Геннадій очолював мобільну групу Культурного десанту — ініціативи, що об’єднує військовослужбовців творчих професій для посилення морально-психологічного стану побратимів. Команда працювала з різними підрозділами: проводила події, які не просто підтримували бойовий дух, а й допомагали виявити реальні потреби військових, знайти на них відповідь і зміцнити стійкість.
Паралельно Геннадій відповідав за організаційний бік роботи: планування, логістику, проживання, харчування, комунікацію з підрозділами. Це була робота, де перетиналися менеджмент, психологія, комунікації та фронтова реальність. Група регулярно виїжджала на позиції, обирала формати, які справді резонують із військовими: від глибоких історичних лекцій — до кінопоказів, концертів чи живих розмов. «Така робота не героїчна, але вона необхідна», — каже Геннадій.
У 2024 році зазнав травми коліна. Після операції й ускладнень — тривалий курс реабілітації, який триває й нині. Втім, як зазначає сам, бути корисним — це не завжди про форму. Це насамперед про зміст і дію. Щоб не втрачати часу під час реабілітації, Геннадій доєднався до команди Міністерства — аби й далі бути корисним і підтримувати тих, хто пройшов службу. Тепер він озвучує позицію Міністерства, а також допомагає формувати мову і підходи, якими держава звертається до ветеранів, ветеранок та суспільства.
Робота речника — багатозадачна. Це й пояснення нових державних сервісів, і участь у підготовці публічних заходів, і реагування на інформаційні запити. А також підтримка в створенні зрозумілої, доступної комунікації, в якій немає зайвої складності або відстороненості. У своїй роботі Геннадій разом з командою свідомо використовує гумор як один з інструментів. Бо іноді саме він допомагає подолати барʼєри та зробити державну мову ближчою.
Повага до тих, хто боронить країну, для Геннадія незмінна з 2014 року. Але саме зараз, працюючи в Міністерстві, він глибше розуміє, як багато залежить від того, наскільки вчасно, чітко й людяно держава звертається до тих, хто пройшов війну.
Окрім військової служби Геннадій має понад два десятиліття досвіду у сфері телебачення та публічної комунікації. Працював над інформаційними, пізнавальними й розважальними проєктами, вів суспільно важливі теми в ефірах загальнонаціональних каналів. І сьогодні, як сам каже, хоче бути там, де його досвід комунікацій може бути корисним — у команді, яка працює для тих, хто захищає країну.
Робота у сфері ветеранської політики для нього — це не лише новий професійний виклик, а частина ширшого сенсу: підтримати тих, хто захищає державу. І зробити так, щоб військові знали — про них дбають не тільки під час служби, а й після.
