Зміцнюємо культуру пам’яті, поваги та підтримки Захисників і Захисниць 

Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію вшанування пам’яті загиблих Захисників і Захисниць України та формування культури поваги й підтримки ветеранів війни до 2028 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації. 

Це дорожня карта, що визначає, як ми як суспільство маємо вшановувати тих, хто віддав життя за незалежність України, і як будувати гідні можливості підтримки для наших ветеранів і ветеранок.

За роки війни у кожній громаді України є Герої, чиї імена не можна загубити, забути чи стерти. Ми маємо зробити все можливе, щоб про них знали й через сотні років, щоб вони були прикладом відваги та хоробрості для юних поколінь українців, а для нащадків – нагадуванням про ціну існування нашої нації і їхньої можливості жити в мирі та незалежності. 

Саме тому держава вперше системно визначає, як має будуватися культура пам’яті й культура підтримки тих, хто захищає Україну. 

Що передбачає Концепція?

У документі визначено головні принципи, за якими Україна буде:

• вшановувати загиблих Захисників та Захисниць, щоб їхні історії, імена й подвиги були збережені не лише в родинах, а й у пам’яті всього суспільства; 
• будувати культуру поваги до ветеранів й ветеранок, щоб люди, які повернулися з війни, відчували себе потрібними;
• створювати сталі традиції пам’ятних подій, щоб кожна громада мала зрозумілі формати й підтримку для таких ініціатив.

Що саме робитиме держава?

Окремий операційний план з реалізації Концепції передбачає конкретні кроки:

• оновлення законодавчих правил і процедур, які стосуються вшанування памʼяті загиблих Захисників та Захисниць;
• проведення державних та місцевих заходів, повʼязаних із вшануванням ветеранів, ветеранок, захистом цілісності України;
• підтримку комеморативних проєктів по всій країні: від меморіальних просторів до освітніх та культурних ініціатив;
• залучення ветеранів й ветеранок до просвітницьких, виховних та культурних заходів. 

Це не просто тимчасовий алгоритм дій та рекомендації, а довгострокова політика пам’яті, яка має об’єднувати країну, зміцнювати нашу національну ідентичність і давати чесну відповідь на питання: як ми шануємо тих, хто віддав найдорожче за нашу можливість жити на своїй землі?