Творчість як бізнес: підприємництво по-ветеранськи
Статтю розміщено у рамках спільного проєкту Мінветеранів, ГО Всеукраїнська Асоціація Керівників Бізнесу та Міжнародної організації з міграції
Сьогодні творчість невід’ємна складова бізнесу. Сучасна економіка відкриває величезні можливості для тих, хто хоче створювати щось нове та креативне.
Ветерани переконливо доводять на прикладі власних історій, що повернувшись з війни можна соціалізуватись через відкриття власної справи. Кожен пройшов власним шляхом помилок і перемог. На чому набивали шишки, що їх мотивувало і як перетворити творчість у бізнес? Читайте у матеріалі.
Денис Антіпов, власник сувенірної крамниці UA GIFTS, м. Київ
Восени 2016 року повернувшись з Збройних сил України Денис зайнявся власним бізнесом: спершу торгівлею іграшками і подарунками, а згодом це переросло у бажання самому їх виготовляти.
«Зараз робимо подарунки, товари для дому, гравірування, на полотно чи дерево наносимо фотографії, робимо стилізації під картини. Більшість виготовляємо за індивідуальним замовленням. Наприклад, можна створювати шкатулку з нанесеною лазерним гравером фотографією клієнта чи близької для вас людини. На такі оригінальні персоналізовані речі зараз є особливий попит.
Все виготовляємо за допомогою лазерних технологій, а потім обробляємо вручну. Наші товари екологічно чисті з натуральної деревини, без використання токсичних фарб, лаків, що гарантує максимально можливу неалергенність. Аби урізноманітнити товар зараз готуємо кубики з абетками мов національних меншин в Україні – білоруська, вірменська, грузинська. Звичайно буде українська та англійська мови», - ділиться хлопець.
Назва UA GIFTS вибрана не випадково. Денис підкреслює, що хотів аби це були не просто подарунки, але щоб вони асоціювалися саме з Україною. Свою бізнес-діяльність Денис поєднує з роботою викладачем корейської мови в Київському університеті ім. Т. Шевченка.
«Це робота більше для душі. Ще до війни я працював перекладачем корейської та англійської мови. Це робота цікава і прибуткова, але часто з непередбачуваним графіком, а я люблю, щоб все було сплановано, системно. Крім того, мені подобається робити щось своїми руками, створювати цікаві нові продукти», - ділиться ветеран.
Восени 2019 року Денис взяв участь у конкурсі бізнес-планів від Міжнародної організації міграції. Зміг виграти грант, за допомогою якого купив додаткове обладнання для своєї майстерні. Ділячись планами на майбутнє молодий підприємець розповідає, що планують виходити на закордонний ринок – вже створили сторінку у соціальних мережах, яка буде суто англійською мовою.
Олексій Середюк, м. Дніпро, співвласник майстерні дизайнерських меблів tfc_rattan
Раніше Олексій був бійцем 43-го окремого мотопіхотного батальйону «Патріот», а зараз разом з другом під брендом tfc_rattan виготовляють меблі зі штучного ротангу, у тому числі за індивідуальним дизайном.
«Ідея належить моєму другові, ми ж разом втілюємо її в життя. Я закінчив художню школу, де теж було плетіння, що схоже на процес виготовлення меблів з ротангу: крісел, пуфів, столів, гойдалок, барних стійок», - починає свою історію Олексій.
Виготовлення меблів з ротангу - основний і єдиний напрямок роботи tfc_rattan.
Штучний ротанг - матеріал, що на початку 1950-х років почав використовувалися в Індонезії замість ротанга натурального. Може мати різний колір і текстуру. Меблі з ротанга досить міцні і водночас легкі, структура не боїться перепадів вологості і температури, що дозволяють застосовувати їх в садах, басейнах чи саунах. Сам матеріал простий у догляді та експлуатації.
«Наші меблі виготовляються із сертифікованого ротангу, а тому слугуватимуть довго, створюючи атмосферу тепла і затишку в оселі. Все ручної роботи, що є нашою перевагою. Раніше ми не займалися виготовленням меблів і, на жаль, навчитись цього ремесла немає де. Самостійно шукали інформацію, дивились на відео на YouTube. Методом спроб і помилок щось вдавалось, а щось ні - потім переробляли. Вчимось постійно: шукаємо нові техніки, варіанти конструкції виробу, щоб і клієнт залишився задоволений і нам було цікавіше», - розповідає Олексій.
Свої творчі здібності Олексій проявляє і в музиці, будучи баранщиком гурту VIDVERTO, що нещодавно зіграв концерт у м. Дніпрі. Учасники гурту живучи у Львові, Києві та Дніпрі, періодично відвідують з концертами бійців в зоні АТО.
«Ми завжди відкриті для роботи з волонтерами і всіма небайдужими до долі країни людьми», - додає Олексій.
Завдяки участі у проекті «Підтримка реінтеграції ветеранів» Олексій отримав обладнання, що дозволило значно розширить асортимент продукції: «Ми зможемо виготовляти круглі столи, стільці і крісла різних форм, кокони».
Федір Калениченко, власник шкіргалантереї "Feodore", м. Київ
Повернувшись додому з пораненням у 2015 році колишній командир мінометної батареї Збройних Сил України каже, що знайшов себе у тому, що захоплює - у своїй майстерні.
«Мій шлях майстра лише починається. Проте орієнтири вже вибрані - якість та класика - тільки ручна робота та високоякісні матеріали, що служитимуть роками. Зараз я займаюся виробництвом шкіргалантереї в домашніх умовах в квартирі. Мої основні вироби це шкіряні гаманці, пояси, рюкзаки, різноманітні аксесуари для телефонів та ноутбуків», - розповідає Федір.
100% ручна робота, індивідуальний дизайн, лімітовані вироби певного типу і кожна робота, що не схожа на іншу - унікальність товару Федора. Попри конкуренцію Федір зазначає, що ринок шкіряних виробів в Україні не є насиченим, а закордоном в першу чергу цінують окремих майстрів з індивідуальними виробами та лімітованою кількістю в колекції.
«Ідея банальна. Це був як спосіб реабілітації. Після звільнення багато ветеранів проходять реабілітацію і психологи часто рекомендують малювати, ліпити, робити щось своїми руками. Все це я не люблю, це б ще більше мене дестабілізувало, тому вирішив спробувати те, що мені справді подобається. Це якраз і виявились роботи зі шкіри», - додає Федір.
Зараз у портфоліо підприємця чоловічі та жіночі ремені, сумки для планшету або ноутбуку, футляри для пляшок, гаманці, косметички, жіноче портмоне, органайзери, монетниці та інше. Побачити роботи можна на сторінці "Feodore" у Facebook.
Feodore має також і соціальну складову – 5% від прибутку йде на благодійність, серед якої – допомога пораненим військовослужбовцям.
На завершення Федір каже:
«Головна проблема ветеранів це переконання «Мені всі винні». Треба забути, що тобі хтось щось винен, а просто робити. Амбітно дивитись у майбутнє, але робити все поступово, визначеними межами, ставити нові цілі у відповідних часових рамках і критеріях, щоб можна було оцінити досягнення. Щоб збудувати будинок треба спочатку залити фундамент.
Я не очікував, що отримання фінансування завдяки участі у проекті Міжнародної організації з міграції, але спробував – і в мене все вийшло. Тепер у мене є можливість суттєво розширити асортимент продукції, додати виробам цінності та суттєво збільшити обсяг виробництва».
Довідка:
- Проект «Підтримка реінтеграції ветеранів конфлікту на сході України та їхніх сімей» впроваджується у трьох пілотних областях: Київській, Дніпропетровській та Львівській. Його мета — сприяти Уряду України в наданні допомоги ветеранам конфлікту на сході України та їхнім родинам задля ефективної реінтеграції до цивільного життя, а також активної участі в соціально-економічному розвитку громад.
- Проект фінансується Європейським Союзом та впроваджується Міжнародною організацією з міграції.
- Виконавчий партнер проекту – ГО Всеукраїнська Асоціація Керівників Бізнесу – UABL.
Фото надані респондентами
Текст Ольга Гординська
