Повернення до цивільної зайнятості: Український ветеранський фонд Мінветеранів та robota.ua презентували результати спільного дослідження
Під час заходу, що відбувся 6 жовтня в м.Києві, говорили про те, що саме впливає на рішення ветеранів і ветеранок повертатися до роботи або змінювати професійний напрям, як відбувається пошук роботи, з якими викликами стикаються роботодавці та що допомагає зробити працевлаштування стійким.
До події долучилися представники державних та неурядових організацій, бізнесу, ветерани та ветеранки.
З вітальним словом до присутніх звернулась заступниця Міністра у справах ветеранів України Юлія Кіріллова, яка зауважила, що тема повернення до цивільної зайнятості стає все більш актуальною:
«Працевлаштування ветеранів і ветеранок - один із ключових викликів, над яким сьогодні працює держава. Співпраця з robota.ua показує, наскільки важливим є партнерство держави й бізнесу для системних змін. Дані, дослідження та аналітика, які ми напрацьовуємо разом, уже стають основою для конкретних державних рішень. Зокрема, результати одного з перших досліджень були враховані під час розроблення Державної цільової програми «Ветеран. Робота» на 2026–2027 роки, затвердженої Урядом у лютому цього року. Це приклад того, як спільна робота держави та бізнесу перетворюється на реальні зміни для ветеранів і ветеранок».
Під час презентації дослідження Юлія Далібук, CMO robota.ua, представила актуальну ситуацію на ринку праці. Найбільша кількість вакансій традиційно зосереджена в Києві та Київській області — понад 40%, до п’ятірки найактивніших регіонів також входять Львівська, Дніпропетровська, Одеська та Харківська області. Серед найбільш затребуваних фахівців — продавці-консультанти, водії, бухгалтери, кухарі та медичний персонал. Ці та інші зміни — динаміку вакансій і резюме, рівень заробітних плат та ситуацію в різних регіонах — robota.ua регулярно аналізує в межах «Прозорої роботи».
«Для robota.ua важливо досліджувати та розуміти потреби різних категорій пошукачів і спиратися на реальні дані та досвід людей. Саме тому ми вже другий рік поспіль долучаємося до спільного дослідження з Мінветеранів та Українським ветеранським фондом. Його результати допомагають нам ухвалювати обґрунтовані рішення щодо розвитку продуктів і сервісів, щоб ветеранам і ветеранкам було простіше та ефективніше шукати роботу. Ми розуміємо, що системні зміни потребують часу, послідовності та об’єднання зусиль держави, бізнесу й громадського сектору. Саме тому для нас важливо вибудовувати сталі партнерства й разом створювати рішення, які працюватимуть у довгостроковій перспективі», — Юлія Далібук, CMO robota.ua.
Своєю чергою, керівниця аналітичного відділу Українського ветеранського фонду Мінветеранів Алла Карпенко наголосила, що працевлаштування — це більше, ніж просто робота або гроші. Для ветеранів та ветеранок вихід на роботу — це інструмент відновлення цивільної ідентичності, щоденної структури життя та соціальних зв'язків. Фінансова мотивація є базовою, але поруч із нею стоїть прагнення бути корисними та реалізувати свій потенціал.
Розрив між «потребою працювати» та «готовністю до роботи»
Через вичерпання фінансових ресурсів чимало ветеранів повертаються до пошуку роботи раніше, ніж завершується їхнє фізичне чи психологічне відновлення. Швидке працевлаштування не завжди означає, що людина вже завершила адаптацію.
Головний бар’єр у резюме — «переклад» військового досвіду
Досвід управління підрозділом або вирішення завдань у критичних умовах часто залишається незрозумілим для цивільного роботодавця, якщо він описаний лише сухими військовими термінами (наприклад, «командир відділення»). Ветеранам потрібні інструменти для конвертації бойового досвіду в цивільні компетентності (менеджмент, логістика, антикризове управління).
Професіоналізм замість жалю та героїзації
І ветерани, і роботодавці наголошують: найгірше у реінтеграції — це надмірна опіка чи стигматизація. Ветерани прагнуть, щоб у них бачили насамперед кваліфікованих фахівців, а не «особливу категорію» чи носіїв стереотипів.
Адаптація на робочому місці триває від 2 місяців до 1,5 року
Найчастіше труднощі полягають не в освоєнні професійних обов'язків, а у переході від чіткої військової ієрархії до більш гнучкої цивільної логіки. Ключову роль у цьому відіграють безпосередній керівник, підтримка колег і можливість індивідуального налаштування графіку чи робочого місця.
Про що говорять цифри та факти дослідження?
Ситуація у бізнесі:
- 53% опитаних компаній уже мають у штаті до 5% ветеранів, а 84% бізнесів мають досвід підтримки мобілізованих працівників.
- 38% роботодавців зазначають, що не стикаються з жодними труднощами під час найму ветеранів.
Бар'єри та стереотипи:
Серед основних побоювань роботодавців — стан фізичного здоров’я кандидатів (42%) та потреба в психологічній адаптації (32%).
Державні програми та запит бізнесу:
Лише 5% компаній мали досвід використання державних програм підтримки працевлаштування ветеранів, а 44% не користуються ними через брак інформації.
Водночас бізнес демонструє високий запит на програми перекваліфікації (49%), психологічну підтримку (47%) та допомогу в облаштуванні робочих місць (42%).
Значущість аналітичної роботи для розробки практичних рішень підкреслила в.о. Виконавчого директора Українського ветеранського фонду Зівер Ісрафілзаде:
«Саме на базі таких досліджень ми розробляємо програми Фонду із залучення ветеранів і ветеранок на ринок праці та шукаємо партнерів. Для нас важливо, щоб усі наші рішення спиралися на реальні цифри, факти та запити як самих ветеранів і ветеранок, так і роботодавців. Дякуємо всім респондентам, аналітикам та партнерам за ґрунтовну роботу. Результати дослідження стануть основою для вдосконалення державної ветеранської політики та корпоративних практик бізнесу”.
*Дослідження «Повернення до цивільної зайнятості: перспектива ветеранів, ветеранок та роботодавців» складається з 2 взаємопов’язаних компонентів, що охоплюють досвід працевлаштування зі сторін ветеранів/ок та роботодавців.
Перший - містить якісне опитування ветеранів та ветеранок, аби виявити їх особистий досвід пошуку роботи, взаємодії з роботодавцями та самого робочого процесу. Було проведено 21 інтерв’ю з використанням напівструктурованого гайду. Аналіз відбувався індуктивним методом шляхом кодування та виділення елементів розмови у заздалегідь визначені категорії.
Другий компонент базувався на опитуваннях роботодавців, аби з’ясувати, як відбувається рекрутинговий та адаптаційний процес ветеранів та ветеранок у їх організаціях. Було опитано 75 представників роботодавців. Серед опитаних: представники та кервники/ці HR-відділу, відповідальні працівники з питань підтримки ветеранів/ок. Дане опитування не вважається репрезентативним через відсутність вимог до формування вибірки, втім, відтворює тенденції серед роботодавців щодо працевлаштування ветеранів та ветеранок.
Ознайомитись з результатами дослідження “Повернення до цивільної зайнятості: перспектива ветеранів, ветеранок та роботодавців” можна на сайті Українського ветеранського фонду.
