Новий старт після служби: як ветеран Петро Савка створив компанію “М’який дім”


Шлях Петра Савки — це історія про гартування характеру та вміння діяти там, де інші зупиняються. Уродженець Закарпаття, він з юності обрав шлях рятувальника. Після навчання у 2020 році розпочав службу у спеціалізованому підрозділі Києва, де визволяв людей із підземних об’єктів: метро, шахт, тунелів
. Згодом підрозділ переформатували у частину спеціалізованих рятувальних робіт, а спектр завдань розширився: від гасіння пожеж і ліквідації наслідків ДТП до участі в операціях у зоні бойових дій.

Повномасштабне вторгнення Петро зустрів на чергуванні, а вже наступного дня долучився до лав ТРО. У складі штурмової групи він обороняв Ірпінь, побував у найгарячіших точках Київщини. Після деокупації ветеран повернувся до рятувальної служби: розбирав завали після ракетних ударів у Києві, їздив у відрядження в Десну, Кременчук, Дружківку та звільнений Ізюм.

Через погіршення стану здоров’я Петро вимушений був відійти від служби. Тож ветеран почав шукати новий шлях у цивільному житті. Перепробувавши себе в охороні, доставці та таксі, він зрозумів, що працювати «на когось» — більше не варіант. Ідея власного бізнесу з’явилася випадково, коли Петро підрахував різницю у часі та заробітку між роботою водія та послугами з хімчистки авто. Це стало переломним моментом: ветеран усвідомив, що хоче самостійно розпоряджатися своїм часом та ресурсами.

Перший професійний досвід він здобував, буквально вивчаючи нотатки над диваном замовника. Так з’явилася компанія «М’який Дім», яка сьогодні масштабується до повноцінного клінінгового сервісу в Ірпені, Києві та області.

Важливим етапом розвитку справи стала перемога у програмі «Варто більше» від Українського ветеранського фонду Мінветеранів. Грантова підтримка дозволила закупити професійне обладнання та запустити нові напрямки: миття фасадів і вікон, машинне миття підлоги, озонування і дезінфекцію, комплексні послуги для бізнесу.

Сьогодні Петро не лише підприємець, а й громадський діяч. Його головна мета — створювати робочі місця для побратимів: “Свій прийде до свого. Ветеран прийде до ветерана. І наше завдання — це підготувати для них можливості. Дати роботу, дати нормальні умови. Бо ті, хто зараз на війні, повернуться. І їх треба зустріти не словами, а діями. Тому моя ціль — розвивати бізнес і ветеранський рух. Давати людям роботу і шанс почати нове життя”.