Мінветеранів та ДУ “НВМК” оприлюднили кошторисну документацію будівництва Меморіалу, відправили листи на СБУ та готові співпрацювати зі всіма контролюючими органами для перевірки результатів тендера
Сьогодні у Києві відбувся брифінг, присвячений прозорості будівництва Національного військового меморіального кладовища.
Міністерство у справах ветеранів і державна установа “Національне військове меморіальне кладовище” (НВМК) оприлюднили кошторисну документацію проєкту будівництва НВМК, скерували листи на Службу Безпеки України та готові співпрацювати з антикорупційними і контролюючими органами для перевірки тендера і підрядників.
“Ми вивантажили з Єдиної електронної системи у сфері будівництва кошторисну документацію, щоб вона була відкритою, і всі змогли з нею ознайомитися і проаналізувати. Вона доступна на сайті Мінветеранів та ДУ “НВМК”, — розповів в.о. міністра у справах ветеранів Олександр Порхун на пресбрифінгу у п'ятницю.
Як повідомив заступник директора ДУ “НВМК” Ярослав Старущенко, із загальної суми тендерної пропозиції, яка перемогла (1,759 млрд грн), вартість будівельних матеріалів та їхньої доставки на майданчик становить 1 млрд 165 млн грн; заробітна плата працівників і дохід будівельних компаній — 254 млн грн; вартість будівельних машин — 80 млн грн; вартість обладнання — 120 млн грн. Загалом у кошторисі зазначено 2562 од. позицій будівельних матеріалів і 363 позиції обладнання та техніки.
“Після проведення журналістського розслідування, фахові команди дійшли висновку, що всі ціни, зазначені в кошторисах, є ринковими, без перевищень і подвоєнь. Та вартість робіт, яка вийшла на тендер, на сьогодні абсолютно актуальна. У цю вартість також входять інфляційні витрати відповідно до прогнозів Національного банку України, які склали 138 млн грн”, — повідомив Ярослав Старущенко.
Коментуючи інформацію про проведення перевірки тендера фахівцями Національного антикорупційного бюро України, Старущенко зазначив, що ДУ готове надати всі документи щодо тендера та діяльності установи, і співпрацювати з усіма контролюючими органами.
Олександр Порхун додав, що 7 серпня відбулася розширена робоча нарада під головуванням Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця та за участю дотичних до проєкту НВМК органів виконавчої влади та силових структур для розгляду питань порушення законодавства під час будівництва меморіалу.
“Підсумок: на сьогодні законодавство не порушується, всі вимоги ДУ "НВМК" як замовника виконуються”, — зазначив він.
В.о. міністра також зазначив, що скерував лист до голови Служби безпеки України щодо перевірки підрядників щодо їхніх зв'язків із РФ. Якщо цей факт підтвердиться, то результат тендеру буде скасований, а старт будівництва першої черги меморіалу буде відтермінований до 2025 року.
Крім того, за його словами, сьогодні на засіданні Уряду були внесені зміни до складу Координаційної ради з питань створення та функціонування Національного військового меморіального кладовища.
Щоб процес будівництва і створення важливого місяця пам’яті був ще більш прозорим до складу Координаційної ради увійшли Голова Українського інституту національної пам’яті, незалежні експерти та представники підприємств будівельної сфери та фахівці з меморіалізації, члени родин загиблих Захисників і Захисниць, представники громадських об’єднань, науковці та історики.
“Ми наближаємося до найбільшої меморіальної локації в історії нашої країни, можливо, за усі часи. І на кожному кроці створення Національного військового меморіального кладовища нас супроводжують дискусії. Вочевидь, у багатьох людей є багато ідей про те, як можна зробити краще. Але, варто розуміти, що є багато “сил”, які хочуть щоб ми у цих дискусіях загрузли і ніколи нічого не збудували. Всі експертизи свідчать про те, що зі створенням НВМК – усе добре, і у цьому році вже повинні бути перші поховання…” – зауважив Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті.
Представники консорціума — Олександр Ісаєв — представник консорціуму «Білдінг ЮА», ТОВ «Євроелітбуд», Олексій Міхєєв — представник консорціуму «Білдінг ЮА», засновник (співзасновник) і керівник, ТОВ «АКАМ», Мар’яна Якіменко — представник консорціуму «Білдінг ЮА», заступник генерального директора, ПРАТ «БРОВАРСЬКЕ ШБУ № 50» — спростували зв'язки з фігурантами журналістських розслідувань та підсанкційних осіб.
Віра Литвиненко зазначила: “За три роки нарешті з'явилася реальна можливість почати із гідністю ховати та вшановувати наших героїв на Національному військовому меморіальному кладовищі. Я говорю не лише від імені своєї родини, я говорю від імені сотень сімей, у яких тіла рідних досі не знайдені. Родини чекають можливості створення кенотафів – місць, куди можна буде приходити щоб ушанувати захисників. Я сподіваюся, що цей проєкт буде реалізованим найближчим часом і держава віддасть належну шану Героям, які полягли за її незалежність.”
Дружина загиблого азовця Вікторія Красовська, наголосила: “Ми маємо боротися за пам'ять кожної людини, котра віддала за нас своє життя, щоб ми зараз мали можливість спілкуватися із вами. Не лише я так вважаю, а й усі родини. Але, на жаль, не усі це розуміють і люде не дотичні до війни – скептично до цього ставляться і не розуміють важливості створення Національного меморіалу. Потрібно розуміти, що Меморіал будується задля того, аби воїн, котрий віддав своє життя – не був забутим”.
Наостанок щодо ситуації довкола Національного військового меморіального кладовища висловився Іван Тимочко — ветеран, голова ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ:“Роль громади і ЗМІ в таких процесах, як будівництво Національного військового меморіального кладовища – вкрай важливі. Але тут не місце для маніпуляцій. Сьогодні я не почув із зали жодного запитання щодо того, як себе почувають сім'ї загиблих. Коли я йшов воювати кожен із нас розумів, що на нас може чекати, і ми хотіли б бути гідно похованими та вшанованими. Варто, також, враховувати, що за нас воюють і іноземці, а також ті люди, хто втратили все на окупованих територіях. Ніхто не піднімає питань, щодо вигоди для громади. За будівництвом обов'язково має бути контроль, але він потрібен бути не маніпулятивним…”.
Участь у заході також узяв — Сергій Дербін — головний архітектор проєкту.
“Відкриті, готові до конструктиву та подальших обговорень”, — підсумував в.о. Міністра у справах ветеранів України Олександр Порхун.