Максим Кривцов: воїн, поет і Герой України
22 серпня 2025 року Президент України Володимир Зеленський за поданням Мінветеранів присвоїв звання Героя України з орденом «Золота Зірка» (посмертно) Максиму Кривцову – військовому, поету та громадському діячу, відомому під позивним «Далі».
🛡️ З початку російсько-української війни у 2014 році Максим добровольцем став на захист України. Спершу він був у складі 5-го батальйону ДУК «Правий сектор», брав участь в обороні Пісків та Авдіївки. Згодом проходив службу у Бригаді швидкого реагування НГУ.
🏠 Після кількох років на фронті Максим повернувся до цивільного життя. Він активно підтримував ветеранську спільноту, допомагав побратимам із соціальною адаптацією, працюючи у Veteran Hub, був наставником у дитячих таборах.
✍️ Максим Кривцов був не лише воїном, а й митцем. Він писав поезію ще з юності, а під час війни його вірші стали щирим свідченням епохи. У 2023 році вийшла його збірка «Вірші з бійниці», яка увійшла до переліку найпомітніших книжок року за версією PEN Ukraine.
Його поезія надихала побратимів і знаходила відгук серед тисяч українців, бо народжувалась буквально на передовій. Рядки Кривцова стали основою для пісень гурту Yurcash – зокрема «Панівна висота» та «Жовтий скотч», яка прозвучала у фільмі «Наші котики».
📖 Його життя – це поєднання сили воїна і тонкої душі митця. Посмертно у лютому 2024 року став лауреатом літературної премії імені Уласа Самчука.
⚔️ З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Максим без вагань знову став на захист України. Вже кулеметником ССО (3-й окремий полк СпП ім. князя Святослава Хороброго) він брав участь у запеклих боях, прямі контакти з ворогом на 20–50 метрів, нальоти на позиції, штурми та рейди в тил, влучна робота з MK-19.
Від Києва до Балаклії, від Херсона до Куп’янська, від Лисичанська до Бахмута він ніс свій кулемет і виконував завдання до кінця. Його хоробрість і готовність завжди йти першим у бій рятували життя товаришів.
💔 У переддень своєї загибелі Максим поділився в соцмережах особливим «гаданням» на власних віршах. А в одному з творів писав, що проросте фіалками – як передчуття своєї долі та символ життя у пам’яті тих, хто його знає й любить.
7 січня 2024 року Максим Кривцов загинув під час ворожого мінометного обстрілу на Харківщині. Йому було лише 33 роки.
Прощання з Максимом відбулося 11 січня 2024 року в Михайлівському Золотоверхому соборі Києва, після чого похоронна процесія під записи його голосу вирушила на Майдан Незалежності – туди, де в 2014 році почався його шлях боротьби. Похований у рідному Рівному на Алеї Героїв кладовища «Нове».
🏅 22 серпня 2025 року за мужність, самовідданість і професіоналізм при виконанні бойових завдань Максимові Кривцову («Далі») було присвоєно звання Героя України. Орден «Золота Зірка» матері Героя вручив Президент Володимир Зеленський на VIII Міжнародному ветеранському форумі.
📸 Максим «Далі» Кривцов назавжди залишиться в пам’яті побратимів і українців як приклад людини, що поєднала мужність воїна та глибину митця. Його фотовиставка «Далі: я поверну собі своє життя, обіцяю» мандрує Україною та світом, показуючи реалії війни й ціну нашої Перемоги.
