Безбар’єрний простір — серед пріоритетів діяльності Мінветеранів
Доступність — це не про нашвидкуруч зроблені поруччя та пандуси чи формальне виконання вимог “для звіту”, а про повагу, свідоме проєктування кожного метра простору, якість та універсальність.
Усі елементи будівель мають проектуватися так, щоб ними могли користуватися всі групи людей без додаткових пристосувань: ті, хто пересуваються на кріслі колісному, батьки із дитячими візками, люди старшого віку, з порушенням зору чи слуху.
Доступна будівля повинна відповідати таким ознакам:
- зручний вхід — рівний або з пандусом;
- широкі двері — від 90 см, щоби вільно проходили крісло колісне або візок;
- вільний простір усередині — коридори шириною від 1,5 м, повороти з радіусом не менш ніж 1,5 м;
- доступні санвузли — із достатньою площею для маневру, поручнями та умивальником на зручній висоті;
- вказівники та інформація — таблички зі шрифтом Брайля, контрастне маркування початку та кінця сходів, тактильні смуги;
- ліфт або підйомник — якщо будівля має кілька поверхів;
- акустичний комфорт, щоб люди з порушенням слуху могли краще сприймати інформацію;
- доступність території — широкі тротуари, понижені бордюри, наявність місць для паркування маломобільних осіб.
Як перевірити, чи локація доступна?
- Скориставшись онлайн-картою “Місто без меж”: https://lun.ua/misto/barrier-free?l=3ffffe#5/48.2/30.3
- Перевіривши за переліком критеріїв, визначених у Національній стратегії зі створення безбар’єрного простору, де окреслено ключові принципи доступності.
Мінветеранів продовжує втілювати принципи безбар’єрності на практиці. На виконання заходу 6 завдання 8 та заходу 4 завдання 21 плану заходів на 2025–2026 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 року № 374-р, забезпечено доступність до адміністративної будівлі за адресою вул. Хрещатик, 34 та облаштовано безбар’єрний простір під потреби осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, зокрема встановлено відкидний металевий пандус та похилу підіймальну платформу для маломобільних груп населення.
На першому поверсі також розміщено стенд з актуальною інформацією достатнього розміру для прочитання на необхідній відстані з безперешкодним доступом до стенда на прийнятну відстань.
Мінветеранів й надалі послідовно розвиває безбар’єрне середовище — один із ключових напрямів своєї діяльності. Це не разова ініціатива, а постійна робота над тим, щоб державні установи ставали прикладом відкритості, турботи та поваги до кожного ветерана та кожної ветеранки, а також їхніх рідних.
