Захист суверенітету і територіальної цілісності України є справою всього Українського народу.
У травні 2014 року бойовики "ЛНР" закріпилися у Рубіжному, але вже в ніч на 21 липня 2014 року сили АТО оточили Рубіжне. Зведена група батальйонів "Чернігів", "Айдар" та "Луганськ-1" закріпилася на території трубного заводу. Після цього сили АТО взяли під контроль будівлі міського відділення міліції та міської ради. На ранок українські військові та правоохоронці завершили зачистку приватного сектору в Рубіжному.
"Із собою у нас було три українські прапори – один у мене, один на "броні" і один у Тараса Симоненка. Ці прапори ми носили під бронежилетами і для нас вони були як обереги. Один ми відразу підняли над міськвідділом міліції, як тільки зайняли будівлю. Я знайшов древко, одягнув на нього прапор, заліз на дах і виправив те, що так напружувало мій зір – відсутність державного прапора над будівлею міського відділу міліції" - згадує про звільнення Рубіжного воїн Андрій Потурайко.
Дзержинськ (Торецьк) перебував під контролем бойовиків "ДНР" з травня 2014 року.
"Ми чекали підкріплення. Але сепари також не сиділи склавши руки: перекривали дорогу, влаштовували засідки, заблокували залізничний переїзд. Поки його зачистили, час ішов. Так ми вистояли вісім годин. Нас було 30 проти їхнього угруповання із понад 150 осіб із бронетехнікою. За цей час поміж наших було лише три неважких "трьохсотих" і жодного "двохсотого". Завдання штабу захопити адмінбудівлю, втримати її і звільнити заручників виконали без втрат. Ще й підбили БТР і один танк. Коли підійшло підкріплення, сепари зрозуміли, що їм вже закривають тили і, якщо візьмуть у кільце, ми також вдаримо. Вони кинули техніку і втекли в Горлівку. Фактично це вже був повноцінний наступ. З цього й почалося" - згадує про звільнення Торецька Петро Гасай, підполковник, військовий журналіст.
Ключова роль у звільненні міста належала 73-й МЦСО, 140-й ОЦ СпО, 34-й БтрО. Зранку 21 липня група морського спецназу в обхід блокпостів бойовиків непомітно зайшла в місто і захопила будівлю міської ради, затримавши терористів, які там перебували. Бойовики заповзялися повернути контроль над центральною адміністративною будівлею Дзержинська. Однак штурм захлинувся, а обстріл міськради з танків, БМП та ПТУРів не змусив спецназ здатися чи відступити. Ще одна група українських спецназівців ліквідувала кілька позицій бойовиків на в’їздах до міста та зайняла позиції поблизу міськради, наводячи удари артилерії та авіації. Зазнавши значних втрат у людях та бронетехніці, сепаратисти відступили, а після того, як основні українські сили завершили часткове охоплення Дзержинська, втекли у напрямку Донецька. До вечора 21 липня сили АТО повністю контролювали місто. У лютому 2016 року Верховна Рада України, виконуючи декомунізаційне законодавство, перейменувала Дзержинськ на Торецьк.
Пам’ятаємо подвиг воїнів, які боролися за звільнення міст та віримо в перемогу українських військ.
Інформація підготована за матеріалами Українського інституту національної пам’яті.
